Інтеграція цифрових технологій у судово-експертну діяльність
Стаття присвячена ролі та потенціалу технологій штучного інтелекту (ШІ) у підвищенні ефективності й об’єктивності судово-експертної діяльності національних експертних служб сектору безпеки і оборони України. На тлі безпрецедентного зростання масивів воєнних і цифрових доказів, викликаного збройною а...
Uloženo v:
| Vydáno v: | Аналітично-порівняльне правознавство Ročník 3; číslo 5 |
|---|---|
| Hlavní autor: | |
| Médium: | Journal Article |
| Jazyk: | angličtina |
| Vydáno: |
Uzhhorod National University
01.11.2025
|
| Témata: | |
| ISSN: | 2788-6018 |
| On-line přístup: | Získat plný text |
| Tagy: |
Přidat tag
Žádné tagy, Buďte první, kdo vytvoří štítek k tomuto záznamu!
|
| Shrnutí: | Стаття присвячена ролі та потенціалу технологій штучного інтелекту (ШІ) у підвищенні ефективності й об’єктивності судово-експертної діяльності національних експертних служб сектору безпеки і оборони України. На тлі безпрецедентного зростання масивів воєнних і цифрових доказів, викликаного збройною агресією проти України, автор здійснює комплексний огляд напрямів, де ШІ уже демонструє прикладну результативність або перебуває на порозі впровадження: документознавство й почеркознавство (автоматизоване зіставлення підписів/почерку), трасологія (ідентифікація слідів взуття), вибухотехніка (класифікація вибухових пристроїв і залишків), балістика (3D-топографічний аналіз куль і гільз), цифрова криміналістика з виявленням deepfake-маніпуляцій, а також спеціалізовані напрями на кшталт ядерно-хімічної/ядерно-фізичної експертизи. Методологічно робота поєднує огляд сучасних наукових і прикладних рішень, порівняльно-правовий аналіз (з урахуванням EU AI Act, стратегічних документів ENFSI та НАТО), а також кейс-аналіз зарубіжних практик (ЄС, НАТО, США). Окрема увага приділена взаємодії з європейськими інфраструктурами (Prüm, платформи Europol/ENFSI, EFSA-2030), що визначає технічні й правові умови для включення українських експертних служб у транскордонні розслідування, зокрема щодо воєнних злочинів. У статті на основі системного аналізу зіставленні технічні можливості ШІ з процесуальними вимогами до експертного висновку; розмежовано роль ШІ як інструмента спеціаліста на місці події і як аналітичного інструмента експерта в лабораторії; сформульовано вимоги до валідації, верифікації та аудиту алгоритмів, їх прозорості, відтворюваності, керування ризиками (хибні спрацьовування, упередженість, пояснюваність). У статті зроблено висновок, що ШІ не замінює судового експерта, а підсилює його спроможності, скорочує час дослідження, підвищує відтворюваність і статистичну обґрунтованість висновків. Для України це водночас інструмент підвищення довіри до експертиз, компонент євроатлантичної інтеграції правоохоронної системи й необхідна відповідь на гібридні й кіберзагрози сучасної війни. Окреслено подальші кроки щодо нормативного закріплення процесуального статусу результатів, отриманих із застосуванням ШІ; розбудови етичного й технічного нагляду у національних експертних службах. |
|---|---|
| ISSN: | 2788-6018 |
| DOI: | 10.24144/2788-6018.2025.05.3.43 |