ПРОБЛЕМИ ВПРОВАДЖЕННЯ ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
Сучасна ситуація в країні визначально впливає на сферу освіти, що зумовлює більш істотне впровадження дистанційних форм навчання не лише для підготовки учнів, але й педагогічних працівників. Дистанційне навчання охарактеризоване як індивідуалізований процес набуття знань, умінь, навичок і способів п...
Uloženo v:
| Vydáno v: | Vìdkrite osvìtnê e-seredoviŝe sučasnogo unìversitetu číslo 14 |
|---|---|
| Hlavní autoři: | , , |
| Médium: | Journal Article |
| Jazyk: | angličtina |
| Vydáno: |
Borys Grinchenko Kyiv Metropolitan University
01.04.2023
|
| Témata: | |
| ISSN: | 2414-0325 |
| On-line přístup: | Získat plný text |
| Tagy: |
Přidat tag
Žádné tagy, Buďte první, kdo vytvoří štítek k tomuto záznamu!
|
| Shrnutí: | Сучасна ситуація в країні визначально впливає на сферу освіти, що зумовлює більш істотне впровадження дистанційних форм навчання не лише для підготовки учнів, але й педагогічних працівників. Дистанційне навчання охарактеризоване як індивідуалізований процес набуття знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників освітнього процесу у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій. Показано, що у багатьох науково-методичних працях аналізуються позитивні аспекти дистанційної форми навчання (мобільність, постійний доступ до матеріалів, змішане та / або перевернуте навчання, можливість залучення великої кількості учасників, економічність, нова роль викладача, робота в синхронному та / або в асинхронному режимі тощо). Встановлено недостатню кількість статей, що присвячені проблемам впровадження дистанційної форми навчання, особливо дистанційної форми підвищення кваліфікації педагогічних працівників (низький рівень інформаційно-комунікаційної компетентності, відсутність мережі інтернет, застаріла техніка, слабка самоорганізація слухачів, відсутність «живої» комунікації, проблема персоналізації роботи, порушення авторського права тощо). Описано основні етапи історії розвитку дистанційної форми навчання від XVIII століття. Обґрунтовано ефективність впровадження дистанційної форми підвищення кваліфікації вчителів в післядипломній системі. Проаналізовано педагогічні, методичні та наукові праці, присвячені проблемам неперервної професійної освіти вчителів, підвищення кваліфікації педагогів та їхнього професійного розвитку. Досліджено та описано проблеми впровадження дистанційної форми підвищення кваліфікації педагогічних працівників в системі післядипломної педагогічної освіти. |
|---|---|
| ISSN: | 2414-0325 |
| DOI: | 10.28925/2414-0325.2023.142 |