The Other Side of 'Neutrality'. Russian War in Ukraine and Ambiguous Stance of the Global South Countries
Saved in:
| Title: | The Other Side of 'Neutrality'. Russian War in Ukraine and Ambiguous Stance of the Global South Countries |
|---|---|
| Source: | Political Studies / Політичні дослідження ; No. 2 (8) (2024): Political Studies; 156-183 Політичні дослідження / Political Studies ; № 2 (8) (2024): Політичні дослідження ; 156-183 |
| Publisher Information: | Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2024. |
| Publication Year: | 2024 |
| Subject Terms: | російська війна в Україні, Глобальний Південь, колоніальна травма, Russian war in Ukraine, Global South, colonial trauma, interests versus values, whataboutism |
| Description: | The unprovoked Russian aggression against Ukraine that precipitated in 2022 into all-out war, evoked a broad condemnation all over the world but the practical measures against the aggressor state varied remarkably at the national level. The major dividing line transpired between the wealthy liberal democratic states of the so called "first world" and less advanced (and mostly authoritarian) countries of the Global South. While the former group introduced a broad range of sanctions against Russian officials and legal entities and provided substantial military and economic support for Ukraine, the latter typically refrained from any serious moves that may impede their "business as usual" with Moscow. The current article weighs up the arguments that justify (or rebuke) the allegedly "neutral" position of the Global South in regard of the Russian-Ukrainian war, and explores how, if at all, this position can be changed toward a broader support of Ukraine and defense of the normative principles of the international law violated by Putin’s rogue state. The analysis proceeds in three steps. First, I examine available data of the UNGA vote on several resolutions regarding Russian war in Ukraine to determine the factors that most likely influenced the positive/negative vote of the Global South countries. To further develop my preliminary observations, I employ the content and critical discourse analyses to discover to what degree different factors are recognized by international experts and politicians, how they are interpreted, and which arguments are used to justify (or rebuke) the allegedly ‘neutral’ position of the Global South in regard of the war. In a way of conclusion, I mull on how, if at all, the generally indifferent/ambiguous position of the Global South nations can be changed toward a broader support of Ukraine and defense of the international law violated by a rogue state. Неспровокована російська агресія проти України, яка у 2022 році пере росла у повномасштабну війну, викликала широкий осуд у всьому світі, але практичні заходи проти держави-агресорки на національ ному рівні виявилися суттєво різними. Основна лінія розмежування пролягла між заможними ліберально-демократичними державами так званого "першого світу" і здебільшого менш розвиненими та переважно авторитарними країнами Глобального Півдня. Тоді як перші запровадили широкий спектр санкцій проти російських посадових і юридичних осіб та надали значну військову й економічну підтримку Україні, другі у більшості випадків утрималися від будь-яких кроків, що могли б зашкодити їхньому звичному бізнесу із Москвою. В цій статті проаналізовано аргументи, які виправдовують (чи, навпаки, розвінчують) буцімто "нейтральну" позицію Глобального Півдня щодо російськоукраїнської війни, і з’ясовано можливості впливу на цю позицію в бік ширшої підтримки України та захисту нормативних принципів міжнародного права, порушених путінською державою. Аналіз складається з трьох етапів. Спочатку у статті проаналізовано результати голосувань в ООН з приводу кількох резолюцій, що стосувалися російської війни в Україні, і визначено фактори, які, найімовірніше, вплинули на позитивне / негативне голосування країн Глобального Півдня. Далі, для перевірки зроблених спостережень та інтерпретаційних припущень використано контент-аналіз первинних і вторинних джерел та критичний аналіз їхнього дискурсу, щоб з’ясувати, якою мірою декларовані поведінкові мотиви політиків Глобального Півдня збігаються з їхніми реальними діями та корелюють із наслідками тих дій. І, на завершення, стаття обґрунтовує бажані й можливі стратегії впливу на переважно байдужу чи політично амбівалентну позицію країн Глобального Півдня для зміни її в корисніший для України бік. |
| Document Type: | Article |
| File Description: | application/pdf |
| Language: | Ukrainian |
| ISSN: | 2786-4774 2786-4782 |
| Access URL: | http://pd.ipiend.gov.ua/article/view/315778 |
| Rights: | CC BY |
| Accession Number: | edsair.scientific.p..a5dfb2d16f98552023f455e71fbce35c |
| Database: | OpenAIRE |
Nájsť tento článok vo Web of Science | Abstract: | The unprovoked Russian aggression against Ukraine that precipitated in 2022 into all-out war, evoked a broad condemnation all over the world but the practical measures against the aggressor state varied remarkably at the national level. The major dividing line transpired between the wealthy liberal democratic states of the so called "first world" and less advanced (and mostly authoritarian) countries of the Global South. While the former group introduced a broad range of sanctions against Russian officials and legal entities and provided substantial military and economic support for Ukraine, the latter typically refrained from any serious moves that may impede their "business as usual" with Moscow. The current article weighs up the arguments that justify (or rebuke) the allegedly "neutral" position of the Global South in regard of the Russian-Ukrainian war, and explores how, if at all, this position can be changed toward a broader support of Ukraine and defense of the normative principles of the international law violated by Putin’s rogue state. The analysis proceeds in three steps. First, I examine available data of the UNGA vote on several resolutions regarding Russian war in Ukraine to determine the factors that most likely influenced the positive/negative vote of the Global South countries. To further develop my preliminary observations, I employ the content and critical discourse analyses to discover to what degree different factors are recognized by international experts and politicians, how they are interpreted, and which arguments are used to justify (or rebuke) the allegedly ‘neutral’ position of the Global South in regard of the war. In a way of conclusion, I mull on how, if at all, the generally indifferent/ambiguous position of the Global South nations can be changed toward a broader support of Ukraine and defense of the international law violated by a rogue state.<br />Неспровокована російська агресія проти України, яка у 2022 році пере росла у повномасштабну війну, викликала широкий осуд у всьому світі, але практичні заходи проти держави-агресорки на національ ному рівні виявилися суттєво різними. Основна лінія розмежування пролягла між заможними ліберально-демократичними державами так званого "першого світу" і здебільшого менш розвиненими та переважно авторитарними країнами Глобального Півдня. Тоді як перші запровадили широкий спектр санкцій проти російських посадових і юридичних осіб та надали значну військову й економічну підтримку Україні, другі у більшості випадків утрималися від будь-яких кроків, що могли б зашкодити їхньому звичному бізнесу із Москвою. В цій статті проаналізовано аргументи, які виправдовують (чи, навпаки, розвінчують) буцімто "нейтральну" позицію Глобального Півдня щодо російськоукраїнської війни, і з’ясовано можливості впливу на цю позицію в бік ширшої підтримки України та захисту нормативних принципів міжнародного права, порушених путінською державою. Аналіз складається з трьох етапів. Спочатку у статті проаналізовано результати голосувань в ООН з приводу кількох резолюцій, що стосувалися російської війни в Україні, і визначено фактори, які, найімовірніше, вплинули на позитивне / негативне голосування країн Глобального Півдня. Далі, для перевірки зроблених спостережень та інтерпретаційних припущень використано контент-аналіз первинних і вторинних джерел та критичний аналіз їхнього дискурсу, щоб з’ясувати, якою мірою декларовані поведінкові мотиви політиків Глобального Півдня збігаються з їхніми реальними діями та корелюють із наслідками тих дій. І, на завершення, стаття обґрунтовує бажані й можливі стратегії впливу на переважно байдужу чи політично амбівалентну позицію країн Глобального Півдня для зміни її в корисніший для України бік. |
|---|---|
| ISSN: | 27864774 27864782 |