The experience of Armenia and Georgia in ensuring criminal-legal counteraction to organized crime
Uložené v:
| Názov: | The experience of Armenia and Georgia in ensuring criminal-legal counteraction to organized crime |
|---|---|
| Zdroj: | Analytical and Comparative Jurisprudence; Vol. 3 No. 4 (2025): Analytical and Comparative Jurisprudence; 131-140 Аналітично-порівняльне правознавство; Том 3 № 4 (2025): Аналітично-порівняльне правознавство; 131-140 |
| Informácie o vydavateľovi: | Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет», 2025. |
| Rok vydania: | 2025 |
| Predmety: | criminal influence, кваліфікуючі обставини, необґрунтовані активи, цивільна конфіскація, протидія, авторитет, criminalization, counteraction, qualification, кримінальна субкультура, кримінальне правопорушення, property, злочинний вплив, civil confiscation, кримінальна відповідальність, criminal offense, criminal subculture, співучасть, complicity, майно, кваліфікація, criminal liability, aggravating circumstances, криміналізація, unexplained assets, authority |
| Popis: | This article examines the experience of Armenia and Georgia in refining criminal law mechanisms to combat organized crime and criminal influence. A comparative analysis is conducted of these countries’ approaches to the criminalization of criminal influence and the mechanisms underpinning its social reproduction. Particular attention is given to the legal regulation of «groups that are bearers of criminal subculture» (Criminal Code of Armenia) and the criminalization of the «thief-in-law» status (Criminal Code of Georgia), representing two distinct models for addressing persistent forms of organized crime. It is established that the Armenian model employs a comprehensive approach targeting not only specific criminal acts, but also the structural organization and ideology of the criminal milieu. Conversely, the Georgian approach enforces strict criminalization of symbolic status as a source of latent criminal influence, though it raises concerns about its compliance with the principles of legal certainty and individualized liability. The study substantiates that the current version of Article 255‑1 of the Criminal Code of Ukraine – primarily focused on functional criteria – requires enhancement with deeper characteristics reflecting subcultural, ideological, and organizational dimensions. It proposes expanding the definition of criminal influence to include elements related to the establishment of criminal subcultural norms, resolution of conflicts through unlawful means, and conferral of criminal status within a criminal hierarchy. Additionally, the article analyzes Georgia’s special mechanisms for civil confiscation of property, which effectively undermine the financial foundations of criminal entities, and argues for the implementation of similar mechanisms in Ukraine. Attention is drawn to the absence of sufficient incentivizing provisions in the current Ukrainian legislation – beyond Article 255 – that recognize special grounds for exemption from criminal liability in crimes involving criminal influence. This gap limits the potential to weaken organized criminal structures from within. Consequently, the article proposes amending Articles 255‑1 and 255‑3 of the Criminal Code of Ukraine to introduce the possibility of exemption from criminal liability in cases of voluntary renunciation of criminal activity and cooperation with law enforcement agencies. У статті досліджено досвід Вірменії та Грузії щодо вдосконалення кримінально-правових механізмів протидії організованій злочинності та злочинному впливу. Проведено порівняльний аналіз підходів цих держав до криміналізації феномену злочинного впливу та боротьби з механізмами його соціального відтворення. Особливу увагу приділено правовому регулюванню діяльності «угруповань, що є носіями кримінальної субкультури» (Кримінальний кодекс Вірменії), а також криміналізації статусу «вора в законі» (Кримінальний кодекс Грузії), які відображають різні моделі реагування на стійкі форми організованої злочинності. Встановлено, що модель Вірменії має комплексний характер і спрямована на охоплення не лише конкретної злочинної діяльності, а й структурної організації та ідеології злочинного середовища. Грузинський підхід демонструє жорстку криміналізацію символічного статусу як джерела латентного злочинного впливу, водночас викликаючи сумніви щодо відповідності принципам юридичної визначеності та індивідуалізації кримінальної відповідальності. У ході дослідження обґрунтовано, що чинна редакція примітки 1 до ст. 255 Кримінального кодексу України, яка визначає злочинний вплив переважно через функціональні ознаки, потребує доповнення більш глибокими характеристиками, які відображають субкультурний, ідеологічний та організаційний вимір цього явища. Запропоновано розширити дефініцію злочинного впливу шляхом включення ознак, пов’язаних із встановленням норм злочинної субкультури, вирішенням конфліктів неправовими методами, наданням кримінального статусу в межах ієрархії. Окремо проаналізовано механізми спеціальної цивільної конфіскації майна, запроваджені в Грузії, які дають змогу ефективно усувати фінансову основу злочинного середовища. Аргументовано доцільність упровадження подібних механізмів в Україні. Також звернуто увагу на відсутність у чинному законодавстві України належних заохочувальних норм щодо спеціальних підстав звільнення від кримінальної відповідальності за злочини, пов’язані зі злочинним впливом (крім ст. 255 КК України), що обмежує можливості послаблення організованих злочинних структур. Запропоновано внести зміни до ст. 255-1 і ст. 255-3 КК України, передбачивши можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі добровільної відмови від злочинної діяльності та сприяння органам правопорядку. |
| Druh dokumentu: | Article |
| Popis súboru: | application/pdf |
| Jazyk: | Ukrainian |
| ISSN: | 2788-6018 |
| Prístupová URL adresa: | http://journal-app.uzhnu.edu.ua/article/view/338762 |
| Rights: | CC BY NC ND |
| Prístupové číslo: | edsair.scientific.p..a118b543b41fd9a0cea39d330215ac84 |
| Databáza: | OpenAIRE |
Nájsť tento článok vo Web of Science | Abstrakt: | This article examines the experience of Armenia and Georgia in refining criminal law mechanisms to combat organized crime and criminal influence. A comparative analysis is conducted of these countries’ approaches to the criminalization of criminal influence and the mechanisms underpinning its social reproduction. Particular attention is given to the legal regulation of «groups that are bearers of criminal subculture» (Criminal Code of Armenia) and the criminalization of the «thief-in-law» status (Criminal Code of Georgia), representing two distinct models for addressing persistent forms of organized crime. It is established that the Armenian model employs a comprehensive approach targeting not only specific criminal acts, but also the structural organization and ideology of the criminal milieu. Conversely, the Georgian approach enforces strict criminalization of symbolic status as a source of latent criminal influence, though it raises concerns about its compliance with the principles of legal certainty and individualized liability. The study substantiates that the current version of Article 255‑1 of the Criminal Code of Ukraine – primarily focused on functional criteria – requires enhancement with deeper characteristics reflecting subcultural, ideological, and organizational dimensions. It proposes expanding the definition of criminal influence to include elements related to the establishment of criminal subcultural norms, resolution of conflicts through unlawful means, and conferral of criminal status within a criminal hierarchy. Additionally, the article analyzes Georgia’s special mechanisms for civil confiscation of property, which effectively undermine the financial foundations of criminal entities, and argues for the implementation of similar mechanisms in Ukraine. Attention is drawn to the absence of sufficient incentivizing provisions in the current Ukrainian legislation – beyond Article 255 – that recognize special grounds for exemption from criminal liability in crimes involving criminal influence. This gap limits the potential to weaken organized criminal structures from within. Consequently, the article proposes amending Articles 255‑1 and 255‑3 of the Criminal Code of Ukraine to introduce the possibility of exemption from criminal liability in cases of voluntary renunciation of criminal activity and cooperation with law enforcement agencies.<br />У статті досліджено досвід Вірменії та Грузії щодо вдосконалення кримінально-правових механізмів протидії організованій злочинності та злочинному впливу. Проведено порівняльний аналіз підходів цих держав до криміналізації феномену злочинного впливу та боротьби з механізмами його соціального відтворення. Особливу увагу приділено правовому регулюванню діяльності «угруповань, що є носіями кримінальної субкультури» (Кримінальний кодекс Вірменії), а також криміналізації статусу «вора в законі» (Кримінальний кодекс Грузії), які відображають різні моделі реагування на стійкі форми організованої злочинності. Встановлено, що модель Вірменії має комплексний характер і спрямована на охоплення не лише конкретної злочинної діяльності, а й структурної організації та ідеології злочинного середовища. Грузинський підхід демонструє жорстку криміналізацію символічного статусу як джерела латентного злочинного впливу, водночас викликаючи сумніви щодо відповідності принципам юридичної визначеності та індивідуалізації кримінальної відповідальності. У ході дослідження обґрунтовано, що чинна редакція примітки 1 до ст. 255 Кримінального кодексу України, яка визначає злочинний вплив переважно через функціональні ознаки, потребує доповнення більш глибокими характеристиками, які відображають субкультурний, ідеологічний та організаційний вимір цього явища. Запропоновано розширити дефініцію злочинного впливу шляхом включення ознак, пов’язаних із встановленням норм злочинної субкультури, вирішенням конфліктів неправовими методами, наданням кримінального статусу в межах ієрархії. Окремо проаналізовано механізми спеціальної цивільної конфіскації майна, запроваджені в Грузії, які дають змогу ефективно усувати фінансову основу злочинного середовища. Аргументовано доцільність упровадження подібних механізмів в Україні. Також звернуто увагу на відсутність у чинному законодавстві України належних заохочувальних норм щодо спеціальних підстав звільнення від кримінальної відповідальності за злочини, пов’язані зі злочинним впливом (крім ст. 255 КК України), що обмежує можливості послаблення організованих злочинних структур. Запропоновано внести зміни до ст. 255-1 і ст. 255-3 КК України, передбачивши можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі добровільної відмови від злочинної діяльності та сприяння органам правопорядку. |
|---|---|
| ISSN: | 27886018 |