PEDAGOGICAL CONDITIONS FOR THE FORMATION OF INFORMATION AND COMMUNICATION COMPETENCE IN FUTURE INTERPRETERS USING ARTIFICIAL INTELLIGENCE TECHNOLOGIES: A THEORETICAL ANALYSIS
Gespeichert in:
| Titel: | PEDAGOGICAL CONDITIONS FOR THE FORMATION OF INFORMATION AND COMMUNICATION COMPETENCE IN FUTURE INTERPRETERS USING ARTIFICIAL INTELLIGENCE TECHNOLOGIES: A THEORETICAL ANALYSIS |
|---|---|
| Quelle: | Professionalism of the Teacher: Theoretical and Methodological Aspects; Vol. 2 No. 23 (2025); 73-86 Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти; Том 2 № 23 (2025); 73-86 |
| Verlagsinformationen: | State Higher Education Establishment “Donbas State Pedagogical University”, 2025. |
| Publikationsjahr: | 2025 |
| Schlagwörter: | professional training of translators and interpreters, критичне мислення, information and communication competence, pedagogical conditions, critical thinking, професійна підготовка перекладачів, інформаційно-комунікаційна компетентність, цифровізація освіти, artificial intelligence technologies, педагогічні умови, digitalization of education, технології штучного інтелекту |
| Beschreibung: | The article presents a theoretical analysis of the problem of development of the information and communication competence of future translators in the context of the rapid development of digital technologies, in particular artificial intelligence (AI) tools. It shows that the professional activity of a translator is being increasingly integrated with automated translation systems, which necessitates a revision of the substance and methods of professional training. The essence of information and communication competence as an integrative quality that combines information, communication, technological, cognitive and ethical components is defined. The importance of development in future translators of not only technical skills in using AI tools, but also the ability to critically evaluate their results, awareness of their capabilities and limitations, as well as compliance with the norms of academic integrity when working with automated systems is emphasized. The relevance of systematic integration of AI tools into the content of professional training of translators is substantiated. Three key pedagogical conditions for the effective formation of information and communication competence are identified: 1) integration of artificial intelligence technologies into the content of training; 2) formation of critical thinking in working with AI results; 3) creation of an active practice-oriented learning environment. The article reveals the potential of artificial intelligence technologies in the training of interpreters, in particular, in terms of automation of translation processes, creation of terminology bases, adaptive learning, and development of reflective skills. At the same time, the author outlines the risks of overdependence on AI, the likelihood of semantic distortions in translations, the difficulty of adapting culturally specific elements of the text, etc. The presented provisions can be used to improve educational programs and develop guidelines for the professional training of translators in modern higher education institutions. У статті представлено теоретичний аналіз проблеми формування інформаційно-комунікаційної компетентності майбутніх перекладачів у контексті стрімкого розвитку цифрових технологій, зокрема засобів штучного інтелекту (ШІ). Показано, що професійна діяльність перекладача все більше інтегрується з автоматизованими системами перекладу, що зумовлює необхідність перегляду змісту та методів фахової підготовки. Визначено сутність інформаційно-комунікаційної компетентності як інтегративної якості, що поєднує інформаційну, комунікативну, технологічну, когнітивну та етичну компоненти. Наголошено на важливості формування в майбутніх перекладачів не лише технічних навичок користування ШІ-інструментами, але й здатності до критичного оцінювання їх результатів, усвідомлення їх можливостей та обмежень, а також дотримання норм академічної доброчесності під час роботи з автоматизованими системами. Обґрунтовано актуальність системної інтеграції ШІ-інструментів у зміст професійної підготовки перекладачів. Виокремлено три ключові педагогічні умови ефективного формування інформаційно-комунікаційної компетентності: 1) інтеграція технологій штучного інтелекту у зміст підготовки; 2) формування критичного мислення у роботі з результатами ШІ; 3) створення активного практико-орієнтованого навчального середовища. Розкрито потенціал технологій штучного інтелекту в підготовці перекладачів, зокрема щодо автоматизації перекладацьких процесів, створення термінологічних баз, адаптивного навчання та розвитку рефлексивних умінь. Водночас окреслено ризики надмірної залежності від ШІ, ймовірність змістових викривлень у перекладах, складності адаптації культурно специфічних елементів тексту тощо. Представлені положення можуть бути використані для вдосконалення освітніх програм та розробки методичних підходів до професійної підготовки перекладачів у сучасних закладах вищої освіти. |
| Publikationsart: | Article |
| Dateibeschreibung: | application/pdf |
| Sprache: | Ukrainian |
| ISSN: | 2414-9292 |
| Zugangs-URL: | http://profped.ddpu.edu.ua/article/view/334900 |
| Dokumentencode: | edsair.scientific.p..82afb0f161d56e613e1b2810d3a633ab |
| Datenbank: | OpenAIRE |
Nájsť tento článok vo Web of Science | Abstract: | The article presents a theoretical analysis of the problem of development of the information and communication competence of future translators in the context of the rapid development of digital technologies, in particular artificial intelligence (AI) tools. It shows that the professional activity of a translator is being increasingly integrated with automated translation systems, which necessitates a revision of the substance and methods of professional training. The essence of information and communication competence as an integrative quality that combines information, communication, technological, cognitive and ethical components is defined. The importance of development in future translators of not only technical skills in using AI tools, but also the ability to critically evaluate their results, awareness of their capabilities and limitations, as well as compliance with the norms of academic integrity when working with automated systems is emphasized. The relevance of systematic integration of AI tools into the content of professional training of translators is substantiated. Three key pedagogical conditions for the effective formation of information and communication competence are identified: 1) integration of artificial intelligence technologies into the content of training; 2) formation of critical thinking in working with AI results; 3) creation of an active practice-oriented learning environment. The article reveals the potential of artificial intelligence technologies in the training of interpreters, in particular, in terms of automation of translation processes, creation of terminology bases, adaptive learning, and development of reflective skills. At the same time, the author outlines the risks of overdependence on AI, the likelihood of semantic distortions in translations, the difficulty of adapting culturally specific elements of the text, etc. The presented provisions can be used to improve educational programs and develop guidelines for the professional training of translators in modern higher education institutions.<br />У статті представлено теоретичний аналіз проблеми формування інформаційно-комунікаційної компетентності майбутніх перекладачів у контексті стрімкого розвитку цифрових технологій, зокрема засобів штучного інтелекту (ШІ). Показано, що професійна діяльність перекладача все більше інтегрується з автоматизованими системами перекладу, що зумовлює необхідність перегляду змісту та методів фахової підготовки. Визначено сутність інформаційно-комунікаційної компетентності як інтегративної якості, що поєднує інформаційну, комунікативну, технологічну, когнітивну та етичну компоненти. Наголошено на важливості формування в майбутніх перекладачів не лише технічних навичок користування ШІ-інструментами, але й здатності до критичного оцінювання їх результатів, усвідомлення їх можливостей та обмежень, а також дотримання норм академічної доброчесності під час роботи з автоматизованими системами. Обґрунтовано актуальність системної інтеграції ШІ-інструментів у зміст професійної підготовки перекладачів. Виокремлено три ключові педагогічні умови ефективного формування інформаційно-комунікаційної компетентності: 1) інтеграція технологій штучного інтелекту у зміст підготовки; 2) формування критичного мислення у роботі з результатами ШІ; 3) створення активного практико-орієнтованого навчального середовища. Розкрито потенціал технологій штучного інтелекту в підготовці перекладачів, зокрема щодо автоматизації перекладацьких процесів, створення термінологічних баз, адаптивного навчання та розвитку рефлексивних умінь. Водночас окреслено ризики надмірної залежності від ШІ, ймовірність змістових викривлень у перекладах, складності адаптації культурно специфічних елементів тексту тощо. Представлені положення можуть бути використані для вдосконалення освітніх програм та розробки методичних підходів до професійної підготовки перекладачів у сучасних закладах вищої освіти. |
|---|---|
| ISSN: | 24149292 |