Legal consolidation of the new essence of the concepts of foreign language, enemy language, hostile language and their interpretation in the national legislation of post-Soviet republics
Uloženo v:
| Název: | Legal consolidation of the new essence of the concepts of foreign language, enemy language, hostile language and their interpretation in the national legislation of post-Soviet republics |
|---|---|
| Zdroj: | Uzhhorod National University Herald. Series: Law; Vol. 1 No. 90 (2025): Uzhhorod National University Herald. Series: Law; 336-341 Научный вестник Ужгородского национального университета. Серия: Право; Том 1 № 90 (2025): Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право; 336-341 Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право; Том 1 № 90 (2025): Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право; 336-341 |
| Informace o vydavateli: | Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет», 2025. |
| Rok vydání: | 2025 |
| Témata: | language, ворожа мова, мова, статус, національне законодавство, пострадянські республіки, іноземна мова, post-Soviet republics, мова ворога, legal status, functioning, foreign language, функціонування, language classification, класифікація мов, enemy language, правовий статус, сутність нововведень, national legislation, essence of innovations, status |
| Popis: | Having conquered national freedom and sovereignty, the post-totalitarian Soviet republics that were part of the communist empire - the Union of Soviet Socialist Republics – actively began to solve the problem of preserving their identity at the legislative level. One of these directions was the consolidation in national legislation of the status and functioning of the language of the state-building people and other languages, which was relevant in the post-Soviet republics. It was this problem that became the subject of analysis for the author of the article. The researcher approached the disclosure of the essence of this problem comprehensively, using cause-and-effect relationships, involving factual material of history and modernity, modern philosophical and legal principles of classification of language and language rights, and national legislation as the main legal source base. The scientist found out the factors of the emergence of new definitions in the legislation of countries that embarked on the path of democratic development and preservation of the nation-state. The author of the study analyzed in the system of language rights the new essence of the interpretation of “foreign language”, “enemy language”, “enemy language”, their status and functioning, enshrined at the legislative level in the post-Soviet republics. She emphasized the individual approach of countries to solving this problem, although their goal was the same: preserving their identity, ensuring the prosperity of the nation and the state, and making it impossible to revive the previous empire. The researcher did not miss the importance of Ukraine’s use of experience to resolve language rights on its territory. The purposeful and consistent encroachment of the enemy, the aggressor-occupier on the history, sovereignty and territory of Ukraine, the destruction of the Ukrainian people and them as a sovereign state is one of its main tasks. If this does not happen, a lot depends on decisive actions at the level of legislative and executive authorities, the maturity of civil society and their consciousness. The legal scholar draws convincing conclusions. The realities of history and the current state of global turbulent politics require new approaches to improving language rights. It is necessary to take into account the modern theoretical and methodological generalizations of scientists regarding the classification of languages, their status and functioning in national countries, which have embarked on a democratic path, as a constituent part of humanity, with the aim of their national development, in particular, and human civilization in general. Виборовши національну свободу і суверенітет, посттоталітарні радянські республіки, що входили до складу імперії комуністів – Союзу Радянських Соціалістичних Республік, активно почали на законодавчому рівні вирішувати проблему збереження своєї ідентичності. Одним із таких напрямів стало закріплення в національному законодавстві статусу і функціонування мови народу-державотворця та інших мов, що було актуально у пострадянських республіках. Саме ця проблема і стала предметом аналізу для авторки статті. Дослідниця підійшла до розкриття суті даної проблеми комплексно, використавши причинно-наслідкові зв’язки, залучивши фактичний матеріал історії та сучасності, модерні філософсько-правові засади класифікації мова і мовних прав та національні законодавства як основну правову джерельну базу. Науковиця зʼясувала фактори появи нових дефініцій у законодавстві країн, що стали на шлях демократичного розвитку і збереження національної держави. Авторка дослідження проаналізувала в системі мовних прав нову сутність трактування “іноземна мова”, “мова ворога”, “ворожа мова”, їх статус і функціонування, закріплених на законодавчому рівні в пострадянських республіках. Вона акцентувала увагу на індивідуальному підході країн до вирішення даної проблеми, хоча їх мета була єдина: збереження своєї ідентичності, забезпечення нації і державі розквіту та унеможливлення відродження попередньої імперії. Не оминула дослідниця і значення використання Україною досвіду для вирішення мовних прав на своїй території. Цілеспрямоване і послідовне посягання ворога, агресора-окупанта на історію, суверенітет і територію України, знищення українського народу і її як суверенної держави - одне з головних його завдань. аби цього не сталося, багато залежить від рішучих дій на рівні законодавчої та виконавчої влад, зрілості громадянського суспільства та їх свідомості. Правознавиця робить переконливі висновки. Реалії історії та сьогоднішній стан глобальної турбулентної політики вимагають нових підходів щодо вдосконалення мовних прав. Необхідно враховувати модерні теоретико-методологічні узагальнення науковців щодо класифікації мов, їх статусу та функціонування у національних країнах, котрі стали на демократичний шлях, як складова частина людства, з метою їх національного розвитку зокрема і людської цивілізації взагалі. |
| Druh dokumentu: | Article |
| Popis souboru: | application/pdf |
| Jazyk: | Ukrainian |
| ISSN: | 2307-3322 2664-6153 |
| Přístupová URL adresa: | http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/340510 |
| Rights: | CC BY NC ND |
| Přístupové číslo: | edsair.scientific.p..2d5d35832e1af7a9a523cfaa9baee01d |
| Databáze: | OpenAIRE |
Nájsť tento článok vo Web of Science | Abstrakt: | Having conquered national freedom and sovereignty, the post-totalitarian Soviet republics that were part of the communist empire - the Union of Soviet Socialist Republics – actively began to solve the problem of preserving their identity at the legislative level. One of these directions was the consolidation in national legislation of the status and functioning of the language of the state-building people and other languages, which was relevant in the post-Soviet republics. It was this problem that became the subject of analysis for the author of the article. The researcher approached the disclosure of the essence of this problem comprehensively, using cause-and-effect relationships, involving factual material of history and modernity, modern philosophical and legal principles of classification of language and language rights, and national legislation as the main legal source base. The scientist found out the factors of the emergence of new definitions in the legislation of countries that embarked on the path of democratic development and preservation of the nation-state. The author of the study analyzed in the system of language rights the new essence of the interpretation of “foreign language”, “enemy language”, “enemy language”, their status and functioning, enshrined at the legislative level in the post-Soviet republics. She emphasized the individual approach of countries to solving this problem, although their goal was the same: preserving their identity, ensuring the prosperity of the nation and the state, and making it impossible to revive the previous empire. The researcher did not miss the importance of Ukraine’s use of experience to resolve language rights on its territory. The purposeful and consistent encroachment of the enemy, the aggressor-occupier on the history, sovereignty and territory of Ukraine, the destruction of the Ukrainian people and them as a sovereign state is one of its main tasks. If this does not happen, a lot depends on decisive actions at the level of legislative and executive authorities, the maturity of civil society and their consciousness. The legal scholar draws convincing conclusions. The realities of history and the current state of global turbulent politics require new approaches to improving language rights. It is necessary to take into account the modern theoretical and methodological generalizations of scientists regarding the classification of languages, their status and functioning in national countries, which have embarked on a democratic path, as a constituent part of humanity, with the aim of their national development, in particular, and human civilization in general.<br />Виборовши національну свободу і суверенітет, посттоталітарні радянські республіки, що входили до складу імперії комуністів – Союзу Радянських Соціалістичних Республік, активно почали на законодавчому рівні вирішувати проблему збереження своєї ідентичності. Одним із таких напрямів стало закріплення в національному законодавстві статусу і функціонування мови народу-державотворця та інших мов, що було актуально у пострадянських республіках. Саме ця проблема і стала предметом аналізу для авторки статті. Дослідниця підійшла до розкриття суті даної проблеми комплексно, використавши причинно-наслідкові зв’язки, залучивши фактичний матеріал історії та сучасності, модерні філософсько-правові засади класифікації мова і мовних прав та національні законодавства як основну правову джерельну базу. Науковиця зʼясувала фактори появи нових дефініцій у законодавстві країн, що стали на шлях демократичного розвитку і збереження національної держави. Авторка дослідження проаналізувала в системі мовних прав нову сутність трактування “іноземна мова”, “мова ворога”, “ворожа мова”, їх статус і функціонування, закріплених на законодавчому рівні в пострадянських республіках. Вона акцентувала увагу на індивідуальному підході країн до вирішення даної проблеми, хоча їх мета була єдина: збереження своєї ідентичності, забезпечення нації і державі розквіту та унеможливлення відродження попередньої імперії. Не оминула дослідниця і значення використання Україною досвіду для вирішення мовних прав на своїй території. Цілеспрямоване і послідовне посягання ворога, агресора-окупанта на історію, суверенітет і територію України, знищення українського народу і її як суверенної держави - одне з головних його завдань. аби цього не сталося, багато залежить від рішучих дій на рівні законодавчої та виконавчої влад, зрілості громадянського суспільства та їх свідомості. Правознавиця робить переконливі висновки. Реалії історії та сьогоднішній стан глобальної турбулентної політики вимагають нових підходів щодо вдосконалення мовних прав. Необхідно враховувати модерні теоретико-методологічні узагальнення науковців щодо класифікації мов, їх статусу та функціонування у національних країнах, котрі стали на демократичний шлях, як складова частина людства, з метою їх національного розвитку зокрема і людської цивілізації взагалі. |
|---|---|
| ISSN: | 23073322 26646153 |