The director's concept of the opera performance through the prism of modern theater aesthetics
Uloženo v:
| Název: | The director's concept of the opera performance through the prism of modern theater aesthetics |
|---|---|
| Zdroj: | Ukrainian musicology; Vol. 46 (2020); 45-57 Українське музикознавство; Том 46 (2020); 45-57 |
| Informace o vydavateli: | Petro Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine, 2020. |
| Rok vydání: | 2020 |
| Témata: | оперна вистава, современная театральная эстетика, opera performance, оперный спектакль, режисерський задум, режиссерский замысел, музичний театр України, музыкальный театр Украины, modern theatrical aesthetics, musical theatre of Ukraine, director's idea, сучасна театральна естетика |
| Popis: | The aim of the study. Rethinking conceptual approaches to creating a director's concept for an opera performance through the prism of modern theatrical aesthetics.The object is to determine modern transformations of opera performances as the results of experimentation in the field of musical theatre of young directors of Ukraine.The methodology of research consists of an integrated approach to solving the problem of modern directorial incarnations of opera performances; it involves the use of a system and analytical method to study the factors of influence on modifications in musical theatre and a structural-functional one – to determine the concept of a director's intention in the relationship of its structural elements.The relevance of the study due to the need to comply with the method of work on the performance developed by many generations of directors in the context of the search for new forms of musical and theatrical art in the context of postmodern aesthetics.Findings and conclusions. The article examines the latest trends in the development of the European opera house, their influence on the formation of repertoire policy in Ukraine. The search for new forms of musical and stage art at the junctions of theatrical genres, the increasing role of provocative forms of displaying life, the break of modern methods of expression with classical ones are investigated. The process of transformation of opera performances is analyzed through the prism of modern theatrical aesthetics, experimentation of young creators. The dualistic nature of the director's concept of an opera performance and its characteristic features have been clarified. The directorial content of staging a musical performance in modern socio-cultural realities has been established. The importance of cooperation between the director and the conductor in the development of the concept of the future performance and its implementation is outlined. The structure of the director's idea and the content of its components have been determined. In the experimental works of young directors, the interpretation of a stage work as a creative definition and concretization by the director of the super-task, the end-to-end action of the performance, clarification of the genre and style features of the work, the main and secondary conflict of drama is characterized. The crown of the director's intention is highlighted - the formation of the contours, the main components and components of the general stage image of the performance. Conditional, polyphonic, metaphorical in the art of theatre are emphasized, which, by means of associative transformation, shape the life stream of reality into an artistic and stage image. It is proved that the concept as a generalized creative intention of the future performance gives the process of its creation a specific directorial format, determines the direction of the search for expressive means, and contributes to the formation of its integral artistic and stage image. Актуальность исследования обусловлена необходимостью соблюдения выработанного многими поколениями режиссеров метода работы над спектаклем в условиях поисков новых форм музыкально-театрального искусства в контексте эстетики постмодернизма. Научная новизна заключается в определении современных трансформаций оперных спектаклей как результатов экспериментирования в области музыкального театра молодых режиссеров Украины. Цель публикации – переосмысление концептуальных подходов к созданию режиссерского замысла оперного спектакля сквозь призму современной театральной эстетики. Методы исследования. Комплексный подход к решению проблемы современных режиссерских воплощений оперных спектаклей предполагает использование системно-аналитического метода для исследования факторов влияния на видоизменения в музыкальном театре и структурно-функционального – для определения концепта режиссерского замысла во взаимосвязи его структурных элементов. Основные результаты и методы исследования. В статье рассмотрены новейшие тенденции развития европейского оперного театра, их влияние на формирование репертуарной политики в Украине. Исследованы поиски новых разновидностей музыкально-сценического искусства на стыках театральных жанров, возрастающая роль провокативных форм отображения жизни, разрыв современных приемов выразительности и классических. Проанализирован процесс трансформации оперных спектаклей сквозь призму современной театральной эстетики, экспериментирования молодых творцов. Выяснена дуалистическая природа режиссерского замысла оперного спектакля, ее характерные признаки. Установлен режиссерский контент постановки музыкального спектакля в современных социокультурных реалиях. Очерчена важность сотрудничества режиссера с дирижером в разработке концепции будущего спектакля и его воплощения. Определена структура режиссерского замысла, содержательное наполнение его компонентов. На экспериментальных работах молодых постановщиков охарактеризовано трактование сценического произведения как творческого определения и конкретизации режиссером сверхзадачи, сквозного действия спектакля, уточнения жанровых и стилевых особенностей произведения, основного и побочного конфликтов драматургии. Выделен венец режиссерского замысла – формирование контуров, основных компонентов и составляющих общего сценического образа спектакля. Подчеркнуты условность, полифоничность, метафоричность в искусстве театра, которые средствами ассоциативного преобразования оформляют жизненный поток действительности в художественно-сценический образ. Доказано, что замысел как обобщенная творческая идея будущего спектакля придает процессу его создания конкретный режиссерский формат, определяет направление поиска выразительных средств, содействует формированию его целостного художественно-сценического образа. Розглянуто новітні тенденції розвитку європейського оперного театру, їхній вплив на репертуарну політику в Україні. Досліджено пошуки нових форм музичносценічного мистецтва на стиках театральних жанрів, зростаюча роль провокативних способів відображення життя, розрив сучасних прийомів вираження з класичними. Проаналізовано процес трансформацій оперних вистав крізь призму сьогоденної театральної естетики, експериментування молодих митців. Встановлено режисерський контент музичної постановки в нинішніх соціокультурних реаліях. З’ясовано дуалістичну природу задуму оперної вистави, її характерні ознаки. Окреслено важливість співпраці режисера з диригентом у розробці концепції майбутньої постановки та її втіленні. Визначено структуру режисерського задуму, змістове наповнення його компонентів: трактування сценічного твору, дійових осіб, образне бачення вистави, розуміння жанру, розробка композиційної побудови, принципів мізансценування, сценарно-просторового і пластично-динамічного вирішення майбутнього сценічного видовища. У подальшому додаються: розробка макету, ескізів костюмів, принципів світлового оформлення, вироблення способу акторської гри, добір виражальних засобів. Охарактеризовано трактування сценічного твору як мистецького акту, конкретизовано надзавдання, наскрізну дію вистави, уточнено жанрові й стильові особливості, основний і побічний конфлікти драматургії. Виділено вінець режисерського задуму – формування контурів і головних компонентів загального образу спектаклю. Підкреслено умовність, поліфонічність, метафоричність у мистецтві театру, які засобами асоціативного перетворення оформлюють життєвий потік дійсності в художньосценічний образ. Доведено, що задум як узагальнений творчий намір майбутньої вистави надає процесу творення спектаклю певного режисерського формату, визначає напрям пошуку художніх виражальних прийомів, сприяє кристалізуванню її художньо-сценічної цілісності. |
| Druh dokumentu: | Article |
| Popis souboru: | application/pdf |
| Jazyk: | Ukrainian |
| ISSN: | 0130-5298 2520-2510 |
| Přístupová URL adresa: | http://musicology.com.ua/article/view/234593 |
| Přístupové číslo: | edsair.scientific.p..1866dd381d06f254422cf31254dea7a7 |
| Databáze: | OpenAIRE |
Nájsť tento článok vo Web of Science | Abstrakt: | The aim of the study. Rethinking conceptual approaches to creating a director's concept for an opera performance through the prism of modern theatrical aesthetics.The object is to determine modern transformations of opera performances as the results of experimentation in the field of musical theatre of young directors of Ukraine.The methodology of research consists of an integrated approach to solving the problem of modern directorial incarnations of opera performances; it involves the use of a system and analytical method to study the factors of influence on modifications in musical theatre and a structural-functional one – to determine the concept of a director's intention in the relationship of its structural elements.The relevance of the study due to the need to comply with the method of work on the performance developed by many generations of directors in the context of the search for new forms of musical and theatrical art in the context of postmodern aesthetics.Findings and conclusions. The article examines the latest trends in the development of the European opera house, their influence on the formation of repertoire policy in Ukraine. The search for new forms of musical and stage art at the junctions of theatrical genres, the increasing role of provocative forms of displaying life, the break of modern methods of expression with classical ones are investigated. The process of transformation of opera performances is analyzed through the prism of modern theatrical aesthetics, experimentation of young creators. The dualistic nature of the director's concept of an opera performance and its characteristic features have been clarified. The directorial content of staging a musical performance in modern socio-cultural realities has been established. The importance of cooperation between the director and the conductor in the development of the concept of the future performance and its implementation is outlined. The structure of the director's idea and the content of its components have been determined. In the experimental works of young directors, the interpretation of a stage work as a creative definition and concretization by the director of the super-task, the end-to-end action of the performance, clarification of the genre and style features of the work, the main and secondary conflict of drama is characterized. The crown of the director's intention is highlighted - the formation of the contours, the main components and components of the general stage image of the performance. Conditional, polyphonic, metaphorical in the art of theatre are emphasized, which, by means of associative transformation, shape the life stream of reality into an artistic and stage image. It is proved that the concept as a generalized creative intention of the future performance gives the process of its creation a specific directorial format, determines the direction of the search for expressive means, and contributes to the formation of its integral artistic and stage image.<br />Актуальность исследования обусловлена необходимостью соблюдения выработанного многими поколениями режиссеров метода работы над спектаклем в условиях поисков новых форм музыкально-театрального искусства в контексте эстетики постмодернизма. Научная новизна заключается в определении современных трансформаций оперных спектаклей как результатов экспериментирования в области музыкального театра молодых режиссеров Украины. Цель публикации – переосмысление концептуальных подходов к созданию режиссерского замысла оперного спектакля сквозь призму современной театральной эстетики. Методы исследования. Комплексный подход к решению проблемы современных режиссерских воплощений оперных спектаклей предполагает использование системно-аналитического метода для исследования факторов влияния на видоизменения в музыкальном театре и структурно-функционального – для определения концепта режиссерского замысла во взаимосвязи его структурных элементов. Основные результаты и методы исследования. В статье рассмотрены новейшие тенденции развития европейского оперного театра, их влияние на формирование репертуарной политики в Украине. Исследованы поиски новых разновидностей музыкально-сценического искусства на стыках театральных жанров, возрастающая роль провокативных форм отображения жизни, разрыв современных приемов выразительности и классических. Проанализирован процесс трансформации оперных спектаклей сквозь призму современной театральной эстетики, экспериментирования молодых творцов. Выяснена дуалистическая природа режиссерского замысла оперного спектакля, ее характерные признаки. Установлен режиссерский контент постановки музыкального спектакля в современных социокультурных реалиях. Очерчена важность сотрудничества режиссера с дирижером в разработке концепции будущего спектакля и его воплощения. Определена структура режиссерского замысла, содержательное наполнение его компонентов. На экспериментальных работах молодых постановщиков охарактеризовано трактование сценического произведения как творческого определения и конкретизации режиссером сверхзадачи, сквозного действия спектакля, уточнения жанровых и стилевых особенностей произведения, основного и побочного конфликтов драматургии. Выделен венец режиссерского замысла – формирование контуров, основных компонентов и составляющих общего сценического образа спектакля. Подчеркнуты условность, полифоничность, метафоричность в искусстве театра, которые средствами ассоциативного преобразования оформляют жизненный поток действительности в художественно-сценический образ. Доказано, что замысел как обобщенная творческая идея будущего спектакля придает процессу его создания конкретный режиссерский формат, определяет направление поиска выразительных средств, содействует формированию его целостного художественно-сценического образа.<br />Розглянуто новітні тенденції розвитку європейського оперного театру, їхній вплив на репертуарну політику в Україні. Досліджено пошуки нових форм музичносценічного мистецтва на стиках театральних жанрів, зростаюча роль провокативних способів відображення життя, розрив сучасних прийомів вираження з класичними. Проаналізовано процес трансформацій оперних вистав крізь призму сьогоденної театральної естетики, експериментування молодих митців. Встановлено режисерський контент музичної постановки в нинішніх соціокультурних реаліях. З’ясовано дуалістичну природу задуму оперної вистави, її характерні ознаки. Окреслено важливість співпраці режисера з диригентом у розробці концепції майбутньої постановки та її втіленні. Визначено структуру режисерського задуму, змістове наповнення його компонентів: трактування сценічного твору, дійових осіб, образне бачення вистави, розуміння жанру, розробка композиційної побудови, принципів мізансценування, сценарно-просторового і пластично-динамічного вирішення майбутнього сценічного видовища. У подальшому додаються: розробка макету, ескізів костюмів, принципів світлового оформлення, вироблення способу акторської гри, добір виражальних засобів. Охарактеризовано трактування сценічного твору як мистецького акту, конкретизовано надзавдання, наскрізну дію вистави, уточнено жанрові й стильові особливості, основний і побічний конфлікти драматургії. Виділено вінець режисерського задуму – формування контурів і головних компонентів загального образу спектаклю. Підкреслено умовність, поліфонічність, метафоричність у мистецтві театру, які засобами асоціативного перетворення оформлюють життєвий потік дійсності в художньосценічний образ. Доведено, що задум як узагальнений творчий намір майбутньої вистави надає процесу творення спектаклю певного режисерського формату, визначає напрям пошуку художніх виражальних прийомів, сприяє кристалізуванню її художньо-сценічної цілісності. |
|---|---|
| ISSN: | 01305298 25202510 |