Між словами і частинами: психодіагностика і модель внутрішніх сімейних систем у дзеркалі філософії

Saved in:
Bibliographic Details
Title: Між словами і частинами: психодіагностика і модель внутрішніх сімейних систем у дзеркалі філософії
Authors: Maryna Lukashenko
Source: Мультиверсум: Философский альманах, Vol 1, Iss 1(181) (2025)
Publisher Information: Institute of Philosophy of H.S. Skovoroda of National Academy of Sciences of Ukraine, 2025.
Publication Year: 2025
Subject Terms: психодіагностика, комунікація, мова, непатологізуючий підхід, психотерапія внутрішніх сімейних систем, IFS, B1-5802, Philosophy (General)
Description: У статті здійснено філософський аналіз психодіагностики як комунікативної практики на прикладі моделі внутрішніх сімейних систем (IFS). Досліджується природа мови у взаємодії між фахівцями з різних психотерапевтичних підходів. На основі праць Л. Вітгенштейна, Ю. Крістевої, Ж. Дельоза і Ф. Гватарі, К.‑О. Апеля та сучасних філософів, мова розглядається як афективна та символічна сила, що формує не лише комунікативні спільноти, спілкування, а й сприйняття та зцілення. У статті порівнюються мовні моделі DSM-5 і IFS (внутрішніх сімейних систем) на прикладі роботи з розладами харчової поведінки. Підкреслюється, що мова, якою користуються фахівці, не лише передає зміст, а й формує уявлення про психологічні феномени, визначає межі нормальності та впливає на саму природу терапевтичної взаємодії. У цьому контексті IFS постає як гуманістична й етична модель, що сприяє оновленню мови психотерапевтичної взаємодії, переналаштуванню комунікації та переосмисленню способів означення психічного.
Document Type: Article
ISSN: 2078-8142
DOI: 10.35423/2078-8142.2025.1.1.5
Access URL: https://doaj.org/article/73fed1cd6b354ba2b2d0ae048ce3435b
Rights: CC BY
Accession Number: edsair.doi.dedup.....f75c6b037c84146e42a4eb35de60a081
Database: OpenAIRE
Description
Abstract:У статті здійснено філософський аналіз психодіагностики як комунікативної практики на прикладі моделі внутрішніх сімейних систем (IFS). Досліджується природа мови у взаємодії між фахівцями з різних психотерапевтичних підходів. На основі праць Л. Вітгенштейна, Ю. Крістевої, Ж. Дельоза і Ф. Гватарі, К.‑О. Апеля та сучасних філософів, мова розглядається як афективна та символічна сила, що формує не лише комунікативні спільноти, спілкування, а й сприйняття та зцілення. У статті порівнюються мовні моделі DSM-5 і IFS (внутрішніх сімейних систем) на прикладі роботи з розладами харчової поведінки. Підкреслюється, що мова, якою користуються фахівці, не лише передає зміст, а й формує уявлення про психологічні феномени, визначає межі нормальності та впливає на саму природу терапевтичної взаємодії. У цьому контексті IFS постає як гуманістична й етична модель, що сприяє оновленню мови психотерапевтичної взаємодії, переналаштуванню комунікації та переосмисленню способів означення психічного.
ISSN:20788142
DOI:10.35423/2078-8142.2025.1.1.5