Zobrazit v EDS

ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ЕКОНОМІКИ ЗНАНЬ ТА ЦИФРОВІЗАЦІЇ НА РОЗВИТОК КРАЇНИ

Uloženo v:
Podrobná bibliografie
Název: ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ЕКОНОМІКИ ЗНАНЬ ТА ЦИФРОВІЗАЦІЇ НА РОЗВИТОК КРАЇНИ
Autoři: H.V. Lema, I.B. Oleksiv, O.I. Lema, L.I. Mykhailyshyn, I.V. Kokhan
Zdroj: Aktualʹnì Problemi Rozvitku Ekonomìki Regìonu, Vol 2, Iss 21, Pp 323-332 (2025)
Informace o vydavateli: Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, 2025.
Rok vydání: 2025
Témata: економіка знань, трансформаційні зміни, Economics as a science, діджиталізація, цифровізація, дослідження та розробки, інноваційні процеси, HB71-74, інформаційно-комунікаційні технології
Popis: У статті здійснено аналізування економіки знань як стратегічного фактора розвитку національної економіки в умовах цифровізації та глобалізації. Знання є важливим ресурсом, який показує рівень конкурентоспроможності країни, сприяє розвитку інноваційних процесів та інтеграції країни до світового економічного простору. У науковій праці проведено порівняльний аналіз рівня розвитку країн за Глобальним індексом економіки знань у 2024 р. Основними критеріями аналізування були поділ країн за місцем розташування: Європа, Азія, Південна та Північна Америка, Океанія та Африка, а також рівні економіки знань: високий, вище середнього, середній, нижче середнього та низький. Вибірка дослідження становила 141 країну, що демонструє надійність і точність отриманих результатів. При розрахунку глобального індексу економіки знань бралися 7 галузевих індексів, а саме: початкова освіта; професійно-технічна освіта і навчання; вища освіта; дослідження, розробки та інновації; інформаційно-комунікаційні технології; економіка та сприятливе середовище. Визначено, що найкращі результати індексу економіки знань мають країни Європи і Північної Америки. Україна у даному рейтингу має середній рівень індексу, який є на рівні з сусідніми країнами, а саме: Польщею, Угорщиною, Литвою та іншими європейськими країнами: Іспанією, Італією, Литвою, Грецією тощо. За даними аналізування, окремі країни світу показують нерівномірність розвитку показників економіки знань, що говорить про необхідність цілеспрямованої підтримки знаннєво-орієнтованих та дослідницьких секторів. З метою наочного відображення елементів індексу глобальної економіки знань (GKI) України побудовано сітковий графік (радарну діаграму), оскільки вона показує збалансованість руху всіх елементів, а також відставання в певних напрямках. За результатами аналізування показників економіки знань України визначено сильні позиції країни: високий рівень початкової освіти та розвиток інформаційно-комунікаційних технологій. Водночас слабкими позиціями країни є низький рівень розвитку досліджень, розробок та інновацій, що потребує належної державної підтримки та реформ. Формування ефективної стратегії розвитку економіки знань є одним із основних шляхів підвищення конкурентоспроможності та стійкого економічного зростання України в умовах глобальних трансформацій.
Druh dokumentu: Article
ISSN: 2518-7589
2313-8246
DOI: 10.15330/apred.2.21.323-332
Přístupová URL adresa: https://doaj.org/article/6ee643fff4e9443db86054d04c51af6f
Rights: CC BY NC ND
Přístupové číslo: edsair.doi.dedup.....6614f9c1974c9b278adbad312f09c5b5
Databáze: OpenAIRE
Popis
Abstrakt:У статті здійснено аналізування економіки знань як стратегічного фактора розвитку національної економіки в умовах цифровізації та глобалізації. Знання є важливим ресурсом, який показує рівень конкурентоспроможності країни, сприяє розвитку інноваційних процесів та інтеграції країни до світового економічного простору. У науковій праці проведено порівняльний аналіз рівня розвитку країн за Глобальним індексом економіки знань у 2024 р. Основними критеріями аналізування були поділ країн за місцем розташування: Європа, Азія, Південна та Північна Америка, Океанія та Африка, а також рівні економіки знань: високий, вище середнього, середній, нижче середнього та низький. Вибірка дослідження становила 141 країну, що демонструє надійність і точність отриманих результатів. При розрахунку глобального індексу економіки знань бралися 7 галузевих індексів, а саме: початкова освіта; професійно-технічна освіта і навчання; вища освіта; дослідження, розробки та інновації; інформаційно-комунікаційні технології; економіка та сприятливе середовище. Визначено, що найкращі результати індексу економіки знань мають країни Європи і Північної Америки. Україна у даному рейтингу має середній рівень індексу, який є на рівні з сусідніми країнами, а саме: Польщею, Угорщиною, Литвою та іншими європейськими країнами: Іспанією, Італією, Литвою, Грецією тощо. За даними аналізування, окремі країни світу показують нерівномірність розвитку показників економіки знань, що говорить про необхідність цілеспрямованої підтримки знаннєво-орієнтованих та дослідницьких секторів. З метою наочного відображення елементів індексу глобальної економіки знань (GKI) України побудовано сітковий графік (радарну діаграму), оскільки вона показує збалансованість руху всіх елементів, а також відставання в певних напрямках. За результатами аналізування показників економіки знань України визначено сильні позиції країни: високий рівень початкової освіти та розвиток інформаційно-комунікаційних технологій. Водночас слабкими позиціями країни є низький рівень розвитку досліджень, розробок та інновацій, що потребує належної державної підтримки та реформ. Формування ефективної стратегії розвитку економіки знань є одним із основних шляхів підвищення конкурентоспроможності та стійкого економічного зростання України в умовах глобальних трансформацій.
ISSN:25187589
23138246
DOI:10.15330/apred.2.21.323-332