ВПРОВАДЖЕННЯ ФЛЕШМОБУ В НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ПІДГОТОВКИ СПЕЦІАЛІСТА ГАЛУЗІ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВА (НА ПРИКЛАДІ ОСВІТНЬОГО ДОСВІДУ КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ)
Gespeichert in:
| Titel: | ВПРОВАДЖЕННЯ ФЛЕШМОБУ В НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ПІДГОТОВКИ СПЕЦІАЛІСТА ГАЛУЗІ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВА (НА ПРИКЛАДІ ОСВІТНЬОГО ДОСВІДУ КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ) |
|---|---|
| Quelle: | Питання культурології, Iss 36, Pp 239-249 (2020) |
| Verlagsinformationen: | Kyiv National University of Culture and Arts, 2020. |
| Publikationsjahr: | 2020 |
| Schlagwörter: | творчі завдання, GN301-674, інноваційне освітнє середовище, навчальний досвід кнукім, лекція, 4. Education, Sociology (General), флешмоб, Ethnology. Social and cultural anthropology, HM401-1281 |
| Beschreibung: | Мета статті – з’ясувати дидактичні можливості флешмобу в процесі викладання загальногуманітарних дисциплін у закладах вищої освіти культурно-мистецького спрямування та ознайомлення з освітнім досвідом Київського національного університету культури і мистецтв з впровадження флешмобів в навчальний процес. У статті висвітлено багаторічний досвід апробації флешмобів на лекціях з дисципліни «Філософія» в КНУКіМ та представлені результати його проведення. Використовуються такі методи дослідження, як: педагогічне спостереження, педагогічний експеримент, аналіз, синтез, узагальнення, а також синектика, елементи аксіоматичного та гіпотетико-дедуктивного методів. Наукова новизна дослідження полягає у висвітленні авторського досвіду роботи та в аналізі його результатів. Висновки. Аналіз практичного досвіду засвідчує доцільність впровадження в освітній процес підготовки спеціалістів за спеціальностями даної галузі не лише сучасних технологій навчання, але й форм та методів культурно-мистецького середовища. Продемонстровано використання потенціалу флешмобу формувати нові звички, включати значну кількість студентів в змістовну діяльність. З’ясовано, що впровадження флешмобів як творчих методів роботи в процесі викладання загальногуманітарних дисциплін у вищій школі дозволяє зацікавити та вмотивувати студентів; стимулювати розвиток творчих здібностей; активізувати пізнавальну діяльність; спрямувати викладання непрофільних дисциплін у сферу професійних інтересів та у площину особистісних пошуків студента; мотивувати молодь до формування активної світоглядної та громадянської позиції; залучити студента до творення інноваційного освітнього середовища. |
| Publikationsart: | Article Other literature type |
| ISSN: | 2616-4264 2410-1311 |
| DOI: | 10.31866/2410-1311.36.2020.221071 |
| Zugangs-URL: | http://issues-culture-knukim.pp.ua/article/download/221071/221592 https://doaj.org/article/e38615ac9e1845eaa7346c2ee2eadcda http://issues-culture-knukim.pp.ua/article/view/221071 http://issues-culture-knukim.pp.ua/article/download/221071/221592 |
| Rights: | CC BY |
| Dokumentencode: | edsair.doi.dedup.....46f6242e54e6e330d8a6bf479fc0338c |
| Datenbank: | OpenAIRE |
Nájsť tento článok vo Web of Science | Abstract: | Мета статті – з’ясувати дидактичні можливості флешмобу в процесі викладання загальногуманітарних дисциплін у закладах вищої освіти культурно-мистецького спрямування та ознайомлення з освітнім досвідом Київського національного університету культури і мистецтв з впровадження флешмобів в навчальний процес. У статті висвітлено багаторічний досвід апробації флешмобів на лекціях з дисципліни «Філософія» в КНУКіМ та представлені результати його проведення. Використовуються такі методи дослідження, як: педагогічне спостереження, педагогічний експеримент, аналіз, синтез, узагальнення, а також синектика, елементи аксіоматичного та гіпотетико-дедуктивного методів. Наукова новизна дослідження полягає у висвітленні авторського досвіду роботи та в аналізі його результатів. Висновки. Аналіз практичного досвіду засвідчує доцільність впровадження в освітній процес підготовки спеціалістів за спеціальностями даної галузі не лише сучасних технологій навчання, але й форм та методів культурно-мистецького середовища. Продемонстровано використання потенціалу флешмобу формувати нові звички, включати значну кількість студентів в змістовну діяльність. З’ясовано, що впровадження флешмобів як творчих методів роботи в процесі викладання загальногуманітарних дисциплін у вищій школі дозволяє зацікавити та вмотивувати студентів; стимулювати розвиток творчих здібностей; активізувати пізнавальну діяльність; спрямувати викладання непрофільних дисциплін у сферу професійних інтересів та у площину особистісних пошуків студента; мотивувати молодь до формування активної світоглядної та громадянської позиції; залучити студента до творення інноваційного освітнього середовища. |
|---|---|
| ISSN: | 26164264 24101311 |
| DOI: | 10.31866/2410-1311.36.2020.221071 |