View in EDS

Цифровізація загальних зборів акціонерів як чинник трансформації фондового ринку України

Saved in:
Bibliographic Details
Title: Цифровізація загальних зборів акціонерів як чинник трансформації фондового ринку України
Publisher Information: Zenodo, 2025.
Publication Year: 2025
Subject Terms: фондовий ринок України, цифровізація, загальні збори акціонерів, дистанційне корпоративне управління, електронні збори, дистанційне голосування шляхом опитування, акціонерні товариства, корпоративне право
Description: У сучасних умовах трансформації корпоративного управління в Україні особливого значення набуває аналіз практики дистанційного проведення загальних зборів акціонерів. З огляду на цифровізацію фондового ринку та нормативні зміни, ця форма проведення загальних зборів акціонерів стала звичним інструментом для акціонерних товариств. Водночас спостерігається виразна перевага письмового опитування над електронними загальними зборами, що потребує окремого наукового осмислення. Метою статті є дослідження чинників, що впливають на вибір формату дистанційного проведення загальних зборів акціонерів в Україні. Автор аналізує чинне законодавство, а також підзаконні акти Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Окрема увага приділена змісту нової редакції Закону України «Про акціонерні товариства», яка значно вплинула на правове регулювання процедур дистанційного голосування. У статті застосовано метод системного аналізу, порівняльно-правовий та формально-логічний методи. Також використано елементи емпіричного підходу шляхом узагальнення типових сценаріїв організації зборів акціонерних товариств у дистанційній формі. Результати дослідження свідчать, що попри наявність формально врегульованої процедури електронних зборів, переважна більшість українських акціонерних товариств надає перевагу письмовому опитуванню. Це зумовлено кількома чинниками: нижчою вартістю проведення, простішими технічними вимогами до організації процесу, а також мінімізацією організаційних ризиків. Водночас така практика має як переваги, так і суттєві обмеження щодо прозорості, повноти реалізації акціонерних прав та можливості обговорення порядку денного. У висновках зазначено, що хоча чинне законодавство вже дозволяє проведення електронних загальних зборів, реальне поширення цієї форми стримується через брак мотивації, складність у реалізації технічних інструментів та звичку до традиційних процедур. Автор наголошує на потребі подальшого розвитку нормативного регулювання, зокрема в частині встановлення зрозумілих критеріїв до технічної надійності та безпеки цифрових інструментів, що використовуються для голосування, а також забезпечення рівного доступу акціонерів до таких рішень.
Document Type: Article
DOI: 10.5281/zenodo.16989946
Rights: CC BY
Accession Number: edsair.doi...........84e31043330ea5eeb77ff7ea51f5fc04
Database: OpenAIRE
Description
Abstract:У сучасних умовах трансформації корпоративного управління в Україні особливого значення набуває аналіз практики дистанційного проведення загальних зборів акціонерів. З огляду на цифровізацію фондового ринку та нормативні зміни, ця форма проведення загальних зборів акціонерів стала звичним інструментом для акціонерних товариств. Водночас спостерігається виразна перевага письмового опитування над електронними загальними зборами, що потребує окремого наукового осмислення. Метою статті є дослідження чинників, що впливають на вибір формату дистанційного проведення загальних зборів акціонерів в Україні. Автор аналізує чинне законодавство, а також підзаконні акти Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Окрема увага приділена змісту нової редакції Закону України «Про акціонерні товариства», яка значно вплинула на правове регулювання процедур дистанційного голосування. У статті застосовано метод системного аналізу, порівняльно-правовий та формально-логічний методи. Також використано елементи емпіричного підходу шляхом узагальнення типових сценаріїв організації зборів акціонерних товариств у дистанційній формі. Результати дослідження свідчать, що попри наявність формально врегульованої процедури електронних зборів, переважна більшість українських акціонерних товариств надає перевагу письмовому опитуванню. Це зумовлено кількома чинниками: нижчою вартістю проведення, простішими технічними вимогами до організації процесу, а також мінімізацією організаційних ризиків. Водночас така практика має як переваги, так і суттєві обмеження щодо прозорості, повноти реалізації акціонерних прав та можливості обговорення порядку денного. У висновках зазначено, що хоча чинне законодавство вже дозволяє проведення електронних загальних зборів, реальне поширення цієї форми стримується через брак мотивації, складність у реалізації технічних інструментів та звичку до традиційних процедур. Автор наголошує на потребі подальшого розвитку нормативного регулювання, зокрема в частині встановлення зрозумілих критеріїв до технічної надійності та безпеки цифрових інструментів, що використовуються для голосування, а також забезпечення рівного доступу акціонерів до таких рішень.
DOI:10.5281/zenodo.16989946