Zobrazit v EDS

Перспективи навчання академічному письму з використанням штучного інтелекту в ЗВО

Uloženo v:
Podrobná bibliografie
Název: Перспективи навчання академічному письму з використанням штучного інтелекту в ЗВО
Informace o vydavateli: Zenodo, 2025.
Rok vydání: 2025
Témata: академічне письмо, оцінювання, філологія, магістратура, ЗВО, генеративний ШІ, академічна доброчесність
Popis: У статті розглянуто сучасні підходи до оцінювання академічного письма у здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю В11 «Філологія» в умовах активної інтеграції генеративного штучного інтелекту (ШІ) в освітній процес. Актуальність дослідження зумовлена потребою адаптації критеріїв оцінювання письмових академічних робіт до нових освітніх реалій і технологічних викликів, а також забезпечення дотримання принципів академічної доброчесності. У статті запропоновано модель оцінювання академічного письма, що базується на п'яти ключових критеріях: змістовій адекватності, композиційно-структурній організованості, стилістичній точності, прагматичній доцільності та відповідності жанровим особливостям. Рівні досягнень визначено відповідно до системи ECTS: високий (90-100 %), достатній (75-89 %), середній (60-74 %) і низький (менше 60 %). У межах дослідження проаналізовано міжнародні публікації 2023–2025 років, що підтверджують потенціал генеративного ШІ у розвитку академічної автономії, мотивації, критичного мислення та креативності студентів, підкреслюючи водночас необхідність формування ШІ-грамотності через інтеграцію відповідних тренінгів до курсів EAP. У висновках обґрунтовано доцільність запровадження системи критеріїв як інструмента підвищення якості академічного письма й удосконалення підготовки здобувачів. Запропоновані критерії дають змогу: (1) оцінити рівень не лише мовленнєвої, а й дослідницької компетентності майбутніх філологів у жанрах академічного письма (наукові статті, тези, анотації); (2) виявити прогалини у здатності до самостійного виконання, представлення та апробації результатів магістерських досліджень через публікації, конференції та наукову комунікацію; (3) підвищити мотивацію студентів до формування академічної іншомовної компетентності в інноваційному освітньому середовищі, що передбачає ефективну взаємодію з інструментами ШІ.
Druh dokumentu: Article
DOI: 10.5281/zenodo.16789059
Rights: CC BY
Přístupové číslo: edsair.doi...........66e9722f6e18c75ea0ee5ecfa2f81ed0
Databáze: OpenAIRE
Popis
Abstrakt:У статті розглянуто сучасні підходи до оцінювання академічного письма у здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю В11 «Філологія» в умовах активної інтеграції генеративного штучного інтелекту (ШІ) в освітній процес. Актуальність дослідження зумовлена потребою адаптації критеріїв оцінювання письмових академічних робіт до нових освітніх реалій і технологічних викликів, а також забезпечення дотримання принципів академічної доброчесності. У статті запропоновано модель оцінювання академічного письма, що базується на п'яти ключових критеріях: змістовій адекватності, композиційно-структурній організованості, стилістичній точності, прагматичній доцільності та відповідності жанровим особливостям. Рівні досягнень визначено відповідно до системи ECTS: високий (90-100 %), достатній (75-89 %), середній (60-74 %) і низький (менше 60 %). У межах дослідження проаналізовано міжнародні публікації 2023–2025 років, що підтверджують потенціал генеративного ШІ у розвитку академічної автономії, мотивації, критичного мислення та креативності студентів, підкреслюючи водночас необхідність формування ШІ-грамотності через інтеграцію відповідних тренінгів до курсів EAP. У висновках обґрунтовано доцільність запровадження системи критеріїв як інструмента підвищення якості академічного письма й удосконалення підготовки здобувачів. Запропоновані критерії дають змогу: (1) оцінити рівень не лише мовленнєвої, а й дослідницької компетентності майбутніх філологів у жанрах академічного письма (наукові статті, тези, анотації); (2) виявити прогалини у здатності до самостійного виконання, представлення та апробації результатів магістерських досліджень через публікації, конференції та наукову комунікацію; (3) підвищити мотивацію студентів до формування академічної іншомовної компетентності в інноваційному освітньому середовищі, що передбачає ефективну взаємодію з інструментами ШІ.
DOI:10.5281/zenodo.16789059