View in EDS

ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ МАЙНА, ЩО НАДІЙШЛО ДО ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ЯК ВОЛОНТЕРСЬКА ДОПОМОГА

Saved in:
Bibliographic Details
Title: ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ МАЙНА, ЩО НАДІЙШЛО ДО ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ЯК ВОЛОНТЕРСЬКА ДОПОМОГА
Publisher Information: Zenodo, 2024.
Publication Year: 2024
Subject Terms: волонтери, волонтерські організації, облік майна, волонтерська допомога, міжнародна допомога, міжнародна технічна допомога, військова частина, Збройні Сили України
Description: У статті розглянуто нормативно-правові акти які регулюють порядок обліку майна, що надійшло до Збройних Сил України як волонтерська допомога. Досліджено нормативно-правове визначення наступних правових категорій: “волонтерська допомога”, “міжнородна допомога”, “міжнородна технічна допомога”, “військова частина”. Досліджено правові колізії на рівні нормативно-правових актів стосовно обліку майна, що надійшло до Збройних Сил України як волонтерська допомога та фактори, які впливають на їх виникнення. Встановлено, що Інструкція з обліку військового майна у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністерства оборони України від 17.08.2017 № 440, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2017 р. за № 1192/31060 відрізняє майно, яке надійшло для військових частин як міжнародна допомога і від волонтерських організацій, тобто ці види майна не є тотожніми. Визначено, що такої правової категорії як «міжнародна допомога» в Україні немає. У Порядку залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р. № 153, міжнародна технічна допомога - фінансові та інші ресурси та послуги, що відповідно до міжнародних договорів України надаються партнерами з розвитку на безоплатній та безповоротній основі з метою підтримки України. Відповідно до пунктів 2 і 3 Порядку залучення Міжнародної технічної допомоги бенефіціаром (набувачем) такої допомоги виступають органи державної влади і така допомога може залучатись у вигляді будь-якого майна, необхідного для забезпечення виконання завдань проектів (програм), яке ввозиться або набувається в Україні; робіт і послуг; прав інтелектуальної власності; фінансових ресурсів (грантів) у національній чи іноземній валюті або інших ресурсів, не заборонених законодавством, у тому числі стипендій. Таким чином, ми бачимо значну колізію між тим які «допомоги», закріплені у вищезазначених нормативно-правових актах, а саме міжнародна допомога, що не передбачена нормативно-правовими актами, та згадується лише в Розділі ХІІ Інструкції з обліку. Встановлено, що вказана Інструкція з обліку не містить алгоритму дій у разі приймання військовою частиною військового майна без супровідних документів від волонтерів, які не є членами волонерських організацій та не мають довіреностей від волонтерських організацій чи посвідчень волонтера. Сформульовано висновок, що Розділ XII Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, потребує доопрацювання в частині приймання майна міжнародної технічної допомоги, а також у випадку відсутності супровідних документів від волонтерів, які не є членами волонтерських організацій та не мають довіреностей від вказаних організацій чи посвідчень волонтера.
Document Type: Other literature type
DOI: 10.5281/zenodo.10496451
Rights: CC BY
Accession Number: edsair.doi...........3d1e021aea8cf4ece1c6cec5d1319b58
Database: OpenAIRE
Description
Abstract:У статті розглянуто нормативно-правові акти які регулюють порядок обліку майна, що надійшло до Збройних Сил України як волонтерська допомога. Досліджено нормативно-правове визначення наступних правових категорій: “волонтерська допомога”, “міжнородна допомога”, “міжнородна технічна допомога”, “військова частина”. Досліджено правові колізії на рівні нормативно-правових актів стосовно обліку майна, що надійшло до Збройних Сил України як волонтерська допомога та фактори, які впливають на їх виникнення. Встановлено, що Інструкція з обліку військового майна у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністерства оборони України від 17.08.2017 № 440, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2017 р. за № 1192/31060 відрізняє майно, яке надійшло для військових частин як міжнародна допомога і від волонтерських організацій, тобто ці види майна не є тотожніми. Визначено, що такої правової категорії як «міжнародна допомога» в Україні немає. У Порядку залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р. № 153, міжнародна технічна допомога - фінансові та інші ресурси та послуги, що відповідно до міжнародних договорів України надаються партнерами з розвитку на безоплатній та безповоротній основі з метою підтримки України. Відповідно до пунктів 2 і 3 Порядку залучення Міжнародної технічної допомоги бенефіціаром (набувачем) такої допомоги виступають органи державної влади і така допомога може залучатись у вигляді будь-якого майна, необхідного для забезпечення виконання завдань проектів (програм), яке ввозиться або набувається в Україні; робіт і послуг; прав інтелектуальної власності; фінансових ресурсів (грантів) у національній чи іноземній валюті або інших ресурсів, не заборонених законодавством, у тому числі стипендій. Таким чином, ми бачимо значну колізію між тим які «допомоги», закріплені у вищезазначених нормативно-правових актах, а саме міжнародна допомога, що не передбачена нормативно-правовими актами, та згадується лише в Розділі ХІІ Інструкції з обліку. Встановлено, що вказана Інструкція з обліку не містить алгоритму дій у разі приймання військовою частиною військового майна без супровідних документів від волонтерів, які не є членами волонерських організацій та не мають довіреностей від волонтерських організацій чи посвідчень волонтера. Сформульовано висновок, що Розділ XII Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, потребує доопрацювання в частині приймання майна міжнародної технічної допомоги, а також у випадку відсутності супровідних документів від волонтерів, які не є членами волонтерських організацій та не мають довіреностей від вказаних організацій чи посвідчень волонтера.
DOI:10.5281/zenodo.10496451