In EDS ansehen

Педагогічний потенціал Microsoft Teams: інтеграція цифрових інструментів для ефективного навчання в умовах сучасної вищої освіти

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Titel: Педагогічний потенціал Microsoft Teams: інтеграція цифрових інструментів для ефективного навчання в умовах сучасної вищої освіти
Verlagsinformationen: Zenodo, 2025.
Publikationsjahr: 2025
Schlagwörter: цифровізація освіти, дистанційне навчання, Microsoft Teams, педагогічні можливості, інклюзивність, колаборація, цифрова компетентність викладача
Beschreibung: Метою статті є комплексне дослідження педагогічних можливостей платформи Microsoft Teams у вищій освіті з позицій її впливу на організацію навчального процесу, ефективність засвоєння знань, формування мотиваційної складової, розвиток колаборативних та комунікативних навичок студентів, а також забезпечення інклюзивності й універсального доступу до навчальних матеріалів. Методи. У дослідженні застосовано порівняльно-аналітичний підхід, що поєднує вивчення наукових джерел, аналіз сучасних практик використання Microsoft Teams у закладах вищої освіти та синтез педагогічних стратегій, що реалізуються у цифровому середовищі. Використано структурно-функціональний аналіз для виокремлення ключових освітніх можливостей платформи, а також методи контент-аналізу та критичної оцінки для виявлення проблемних аспектів і перспектив її інтеграції в освітній процес. Результати. У статті доведено, що Microsoft Teams забезпечує ефективну підтримку лекційних, практичних та семінарських занять у синхронному й асинхронному форматах, дозволяє інтегрувати мультимедіа, спільні документи та інтерактивні інструменти у навчальний процес. Використання «брейкаут»-кімнат, інтерактивних дошок і опитувань сприяє розвитку колаборативних компетентностей, критичного мислення та підвищує рівень навчальної мотивації студентів. Встановлено, що педагогічна ефективність Teams безпосередньо залежить від рівня цифрової та методичної компетентності викладача, структурованості й прозорості подання матеріалів, зрозумілих інструкцій і своєчасного зворотного зв'язку. Особливу увагу приділено інклюзивному потенціалу платформи: можливості запису занять, використання субтитрів, адаптивних дедлайнів та універсального дизайну навчання забезпечують рівний доступ до знань для всіх студентів, у тому числі з особливими освітніми потребами. Значущим є і аналітичний інструментарій Teams, що дозволяє відстежувати прогрес студентів, аналізувати рівень їхньої активності та своєчасно виявляти ризики академічного відставання. Висновки. Отримані результати підтверджують високий педагогічний потенціал Microsoft Teams як інтегрованого освітнього середовища, здатного підвищити ефективність та результативність навчального процесу. Платформа не лише виконує функції технічного інструменту, але й сприяє формуванню нової культури освітньої взаємодії, що ґрунтується на принципах активного навчання, колаборації та інклюзивності.
Publikationsart: Article
DOI: 10.5281/zenodo.17188031
Rights: CC BY
Dokumentencode: edsair.doi...........22c240dcd2598a737b8b6b86345fe94a
Datenbank: OpenAIRE
Beschreibung
Abstract:Метою статті є комплексне дослідження педагогічних можливостей платформи Microsoft Teams у вищій освіті з позицій її впливу на організацію навчального процесу, ефективність засвоєння знань, формування мотиваційної складової, розвиток колаборативних та комунікативних навичок студентів, а також забезпечення інклюзивності й універсального доступу до навчальних матеріалів. Методи. У дослідженні застосовано порівняльно-аналітичний підхід, що поєднує вивчення наукових джерел, аналіз сучасних практик використання Microsoft Teams у закладах вищої освіти та синтез педагогічних стратегій, що реалізуються у цифровому середовищі. Використано структурно-функціональний аналіз для виокремлення ключових освітніх можливостей платформи, а також методи контент-аналізу та критичної оцінки для виявлення проблемних аспектів і перспектив її інтеграції в освітній процес. Результати. У статті доведено, що Microsoft Teams забезпечує ефективну підтримку лекційних, практичних та семінарських занять у синхронному й асинхронному форматах, дозволяє інтегрувати мультимедіа, спільні документи та інтерактивні інструменти у навчальний процес. Використання «брейкаут»-кімнат, інтерактивних дошок і опитувань сприяє розвитку колаборативних компетентностей, критичного мислення та підвищує рівень навчальної мотивації студентів. Встановлено, що педагогічна ефективність Teams безпосередньо залежить від рівня цифрової та методичної компетентності викладача, структурованості й прозорості подання матеріалів, зрозумілих інструкцій і своєчасного зворотного зв'язку. Особливу увагу приділено інклюзивному потенціалу платформи: можливості запису занять, використання субтитрів, адаптивних дедлайнів та універсального дизайну навчання забезпечують рівний доступ до знань для всіх студентів, у тому числі з особливими освітніми потребами. Значущим є і аналітичний інструментарій Teams, що дозволяє відстежувати прогрес студентів, аналізувати рівень їхньої активності та своєчасно виявляти ризики академічного відставання. Висновки. Отримані результати підтверджують високий педагогічний потенціал Microsoft Teams як інтегрованого освітнього середовища, здатного підвищити ефективність та результативність навчального процесу. Платформа не лише виконує функції технічного інструменту, але й сприяє формуванню нової культури освітньої взаємодії, що ґрунтується на принципах активного навчання, колаборації та інклюзивності.
DOI:10.5281/zenodo.17188031