Психологічна підготовка оперативників до роботи під прикриттям: компаративний аналіз моделей західних спецслужб і правових підходів
Uložené v:
| Názov: | Психологічна підготовка оперативників до роботи під прикриттям: компаративний аналіз моделей західних спецслужб і правових підходів |
|---|---|
| Informácie o vydavateľovi: | Zenodo, 2025. |
| Rok vydania: | 2025 |
| Predmety: | робота під прикриттям, психологічна підготовка, оперативний співробітник, спецслужби, психічне здоров'я, професійна стійкість, етичні дилеми, психосоціальна підтримка, безпекові студії, undercover operations, psychological training, operational officer, intelligence services, mental health, profes-sional resilience, ethical dilemmas, psychosocial support, security studies |
| Popis: | Постановка проблеми. Психологічна підготовка оперативників до роботи під прикриттям є ключовим чинником ефективності та безпеки спеціальних операцій у сучасних умовах гібридних загроз, інституційної та правової трансформації та посилення ролі розвідувальної діяльності. Актуальність теми зростає в українському контексті, де національні служби безпеки стикаються з новими завданнями в умовах війни та післявоєнного відновлення, однак досі не мають цілісної національної моделі такої підготовки. Мета дослідження – наукове обґрунтування змісту, структури та умов ефективної психологічної підготовки співробітників правоохоронних органів до виконання завдань у режимі оперативного прикриття, з урахуванням правових засад такої діяльності у демократичних державах. Методи дослідження включають: критичний огляд наукових публікацій, аналіз професійних звітів спецслужб, нормативно-правових актів, а також експертно-аналітичний синтез із виокремленням практик, які можуть бути адаптовані до національного середовища. Застосовано міждисциплінарний підхід, що охоплює психологію, кримінологію, етику й безпекові студії. Результати. Дослідженням окреслено структуру психологічної підготовки, яка застосовується в країнах із розвиненою системою операцій під прикриттям (зокрема США, Канада, Велика Британія), виявлено основні ризики для психічного здоров’я оперативників, обґрунтовано потребу в психологічному відборі, супервізії, підтримці й постопераційній реінтеграції. Виокремлено психоемоційні механізми, що забезпечують стійкість до довготривалого стресу та роль етичної рефлексії в попередженні професійної деформації, а також наголошено на необхідності нормативного врегулювання психологічного супроводу як елементу інституційного захисту працівників спеціальних служб. Висновки. Практична цінність дослідження полягає у формулюванні орієнтовної моделі системи підготовки оперативників для потреб України з урахуванням міжнародних стандартів, чинного законодавства, нормативних бар’єрів та психологічних викликів. У висновках підкреслено важливість міжвідомчої та міждисциплінарної співпраці задля створення ефективної, адаптивної та етично обґрунтованої програми підготовки, що відповідатиме як безпековим реаліям, так і правовим зобов’язанням держави у сфері захисту прав людини та службовців. Problem statement. Psychological training of undercover operatives is a key factor in the effectiveness and security of special operations under modern conditions of hybrid threats, institutional and legal transformation, and the growing role of intelligence activities. The relevance of this issue is growing in the Ukrainian context, where national security agencies face new challenges in wartime and postwar reconstruction, yet still lack a coherent national model for such training. The purpose of the study is to provide a scientific rationale for the content, structure, and conditions of effective psychological training for law enforcement personnel tasked with undercover operations, taking into account the legal foundations of such activities in democratic states. methodology of the study includes a critical review of academic literature, analysis of professional reports from security services and legal documents, as well as expert-analytical synthesis aimed at identifying practices suitable for national adaptation. An interdisciplinary approach was applied, covering psychology, criminology, ethics, and security studies. Results. Research outlines the structure of psychological training used in countries with advanced undercover systems (particularly the USA, Canada, and the UK) was outlined. The main risks to mental health were identified, and the need for selection, supervision, psychological support, and post-operational reintegration was substantiated. The study highlights the psycho-emotional mechanisms that ensure resilience to prolonged stress and the role of ethical reflection in preventing professional deformation, and emphasizes the need for regulatory regulation of psychological support as an element of institutional protection for special service personnel. Conclusions. The practical value of the study lies in the development of a tentative model for the training system of undercover operatives tailored to Ukraine’s needs, with consideration of international standards, current legislation, regulatory constraints, and psychological challenges. The conclusions emphasize the importance of interagency and interdisciplinary cooperation for creating an effective, adaptive, and ethically grounded training program that meets both security realities and the state’s legal obligations in the field of human rights and personnel protection. |
| Druh dokumentu: | Article |
| Jazyk: | Ukrainian |
| DOI: | 10.5281/zenodo.15560544 |
| Rights: | CC BY |
| Prístupové číslo: | edsair.doi...........1b3be87d7f06a682755fd5a89c1b7c1b |
| Databáza: | OpenAIRE |
| Abstrakt: | Постановка проблеми. Психологічна підготовка оперативників до роботи під прикриттям є ключовим чинником ефективності та безпеки спеціальних операцій у сучасних умовах гібридних загроз, інституційної та правової трансформації та посилення ролі розвідувальної діяльності. Актуальність теми зростає в українському контексті, де національні служби безпеки стикаються з новими завданнями в умовах війни та післявоєнного відновлення, однак досі не мають цілісної національної моделі такої підготовки. Мета дослідження – наукове обґрунтування змісту, структури та умов ефективної психологічної підготовки співробітників правоохоронних органів до виконання завдань у режимі оперативного прикриття, з урахуванням правових засад такої діяльності у демократичних державах. Методи дослідження включають: критичний огляд наукових публікацій, аналіз професійних звітів спецслужб, нормативно-правових актів, а також експертно-аналітичний синтез із виокремленням практик, які можуть бути адаптовані до національного середовища. Застосовано міждисциплінарний підхід, що охоплює психологію, кримінологію, етику й безпекові студії. Результати. Дослідженням окреслено структуру психологічної підготовки, яка застосовується в країнах із розвиненою системою операцій під прикриттям (зокрема США, Канада, Велика Британія), виявлено основні ризики для психічного здоров’я оперативників, обґрунтовано потребу в психологічному відборі, супервізії, підтримці й постопераційній реінтеграції. Виокремлено психоемоційні механізми, що забезпечують стійкість до довготривалого стресу та роль етичної рефлексії в попередженні професійної деформації, а також наголошено на необхідності нормативного врегулювання психологічного супроводу як елементу інституційного захисту працівників спеціальних служб. Висновки. Практична цінність дослідження полягає у формулюванні орієнтовної моделі системи підготовки оперативників для потреб України з урахуванням міжнародних стандартів, чинного законодавства, нормативних бар’єрів та психологічних викликів. У висновках підкреслено важливість міжвідомчої та міждисциплінарної співпраці задля створення ефективної, адаптивної та етично обґрунтованої програми підготовки, що відповідатиме як безпековим реаліям, так і правовим зобов’язанням держави у сфері захисту прав людини та службовців. Problem statement. Psychological training of undercover operatives is a key factor in the effectiveness and security of special operations under modern conditions of hybrid threats, institutional and legal transformation, and the growing role of intelligence activities. The relevance of this issue is growing in the Ukrainian context, where national security agencies face new challenges in wartime and postwar reconstruction, yet still lack a coherent national model for such training. The purpose of the study is to provide a scientific rationale for the content, structure, and conditions of effective psychological training for law enforcement personnel tasked with undercover operations, taking into account the legal foundations of such activities in democratic states. methodology of the study includes a critical review of academic literature, analysis of professional reports from security services and legal documents, as well as expert-analytical synthesis aimed at identifying practices suitable for national adaptation. An interdisciplinary approach was applied, covering psychology, criminology, ethics, and security studies. Results. Research outlines the structure of psychological training used in countries with advanced undercover systems (particularly the USA, Canada, and the UK) was outlined. The main risks to mental health were identified, and the need for selection, supervision, psychological support, and post-operational reintegration was substantiated. The study highlights the psycho-emotional mechanisms that ensure resilience to prolonged stress and the role of ethical reflection in preventing professional deformation, and emphasizes the need for regulatory regulation of psychological support as an element of institutional protection for special service personnel. Conclusions. The practical value of the study lies in the development of a tentative model for the training system of undercover operatives tailored to Ukraine’s needs, with consideration of international standards, current legislation, regulatory constraints, and psychological challenges. The conclusions emphasize the importance of interagency and interdisciplinary cooperation for creating an effective, adaptive, and ethically grounded training program that meets both security realities and the state’s legal obligations in the field of human rights and personnel protection. |
|---|---|
| DOI: | 10.5281/zenodo.15560544 |
Nájsť tento článok vo Web of Science