View in EDS

Педагогічний потенціал Microsoft Teams: інтеграція цифрових інструментів для ефективного навчання в умовах сучасної вищої освіти

Saved in:
Bibliographic Details
Title: Педагогічний потенціал Microsoft Teams: інтеграція цифрових інструментів для ефективного навчання в умовах сучасної вищої освіти
Publisher Information: Zenodo, 2025.
Publication Year: 2025
Subject Terms: цифровізація освіти, дистанційне навчання, Microsoft Teams, педагогічні можливості, інклюзивність, колаборація, цифрова компетентність викладача
Description: Метою статті є комплексне дослідження педагогічних можливостей платформи Microsoft Teams у вищій освіті з позицій її впливу на організацію навчального процесу, ефективність засвоєння знань, формування мотиваційної складової, розвиток колаборативних та комунікативних навичок студентів, а також забезпечення інклюзивності й універсального доступу до навчальних матеріалів. Методи. У дослідженні застосовано порівняльно-аналітичний підхід, що поєднує вивчення наукових джерел, аналіз сучасних практик використання Microsoft Teams у закладах вищої освіти та синтез педагогічних стратегій, що реалізуються у цифровому середовищі. Використано структурно-функціональний аналіз для виокремлення ключових освітніх можливостей платформи, а також методи контент-аналізу та критичної оцінки для виявлення проблемних аспектів і перспектив її інтеграції в освітній процес. Результати. У статті доведено, що Microsoft Teams забезпечує ефективну підтримку лекційних, практичних та семінарських занять у синхронному й асинхронному форматах, дозволяє інтегрувати мультимедіа, спільні документи та інтерактивні інструменти у навчальний процес. Використання «брейкаут»-кімнат, інтерактивних дошок і опитувань сприяє розвитку колаборативних компетентностей, критичного мислення та підвищує рівень навчальної мотивації студентів. Встановлено, що педагогічна ефективність Teams безпосередньо залежить від рівня цифрової та методичної компетентності викладача, структурованості й прозорості подання матеріалів, зрозумілих інструкцій і своєчасного зворотного зв'язку. Особливу увагу приділено інклюзивному потенціалу платформи: можливості запису занять, використання субтитрів, адаптивних дедлайнів та універсального дизайну навчання забезпечують рівний доступ до знань для всіх студентів, у тому числі з особливими освітніми потребами. Значущим є і аналітичний інструментарій Teams, що дозволяє відстежувати прогрес студентів, аналізувати рівень їхньої активності та своєчасно виявляти ризики академічного відставання. Висновки. Отримані результати підтверджують високий педагогічний потенціал Microsoft Teams як інтегрованого освітнього середовища, здатного підвищити ефективність та результативність навчального процесу. Платформа не лише виконує функції технічного інструменту, але й сприяє формуванню нової культури освітньої взаємодії, що ґрунтується на принципах активного навчання, колаборації та інклюзивності.
Document Type: Article
DOI: 10.5281/zenodo.17188032
Rights: CC BY
Accession Number: edsair.doi...........15af2777ae1257bafcd1c4cf08fad37d
Database: OpenAIRE
Description
Abstract:Метою статті є комплексне дослідження педагогічних можливостей платформи Microsoft Teams у вищій освіті з позицій її впливу на організацію навчального процесу, ефективність засвоєння знань, формування мотиваційної складової, розвиток колаборативних та комунікативних навичок студентів, а також забезпечення інклюзивності й універсального доступу до навчальних матеріалів. Методи. У дослідженні застосовано порівняльно-аналітичний підхід, що поєднує вивчення наукових джерел, аналіз сучасних практик використання Microsoft Teams у закладах вищої освіти та синтез педагогічних стратегій, що реалізуються у цифровому середовищі. Використано структурно-функціональний аналіз для виокремлення ключових освітніх можливостей платформи, а також методи контент-аналізу та критичної оцінки для виявлення проблемних аспектів і перспектив її інтеграції в освітній процес. Результати. У статті доведено, що Microsoft Teams забезпечує ефективну підтримку лекційних, практичних та семінарських занять у синхронному й асинхронному форматах, дозволяє інтегрувати мультимедіа, спільні документи та інтерактивні інструменти у навчальний процес. Використання «брейкаут»-кімнат, інтерактивних дошок і опитувань сприяє розвитку колаборативних компетентностей, критичного мислення та підвищує рівень навчальної мотивації студентів. Встановлено, що педагогічна ефективність Teams безпосередньо залежить від рівня цифрової та методичної компетентності викладача, структурованості й прозорості подання матеріалів, зрозумілих інструкцій і своєчасного зворотного зв'язку. Особливу увагу приділено інклюзивному потенціалу платформи: можливості запису занять, використання субтитрів, адаптивних дедлайнів та універсального дизайну навчання забезпечують рівний доступ до знань для всіх студентів, у тому числі з особливими освітніми потребами. Значущим є і аналітичний інструментарій Teams, що дозволяє відстежувати прогрес студентів, аналізувати рівень їхньої активності та своєчасно виявляти ризики академічного відставання. Висновки. Отримані результати підтверджують високий педагогічний потенціал Microsoft Teams як інтегрованого освітнього середовища, здатного підвищити ефективність та результативність навчального процесу. Платформа не лише виконує функції технічного інструменту, але й сприяє формуванню нової культури освітньої взаємодії, що ґрунтується на принципах активного навчання, колаборації та інклюзивності.
DOI:10.5281/zenodo.17188032