Курйози та прикрощі в історії видавництва «Вік»: мемуарна рецепція С. Єфремова

Мета статті – з’ясувати на матеріалах спогадів С. Єфремова неприємності, курйози та прикрощі в роботі видавництва «Вік», особливо в процесі підготовки поетичної антології «Вік», а потім тритомної збірки української літератури. Мемуари С. Єфремова «Про дні минулі (спогади)» розкривають рецепцію бачен...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Український інформаційний простір no. 1(11); pp. 197 - 207
Main Author: Галич, Олександр
Format: Journal Article
Language:English
Published: Kyiv National University of Culture and Arts 17.05.2023
Subjects:
ISSN:2616-7948, 2617-1244
Online Access:Get full text
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Description
Summary:Мета статті – з’ясувати на матеріалах спогадів С. Єфремова неприємності, курйози та прикрощі в роботі видавництва «Вік», особливо в процесі підготовки поетичної антології «Вік», а потім тритомної збірки української літератури. Мемуари С. Єфремова «Про дні минулі (спогади)» розкривають рецепцію бачення цим автором історії створення й еволюції одного з перших в підросійській Україні національного видавництва, яке згодом стало називатися «Вік», про що йшлося в попередній публікації. Неприємності, курйози та прикрощі в роботі видавництва лишилися поза увагою в ній. Проте вони представляють певний інтерес для історії видавничої справи. Зокрема, перешкодою для «віковиків» стали графомани, твори яких мали досить далеке відношення до поезії, але вони вимагали надрукувати їхні «вірші» і навіть пропонували за це гроші. Траплялися й інші дріб’язкові претензії, які псували нерви молодим працівникам видавництва. Про інцидент з Оленою Пчілкою та її донькою автор розповів докладніше. Олена Пчілка в розмові з О. Лотоцьким заборонила в поетичній антології розкривати псевдоніми її та доньки. Автору мемуарів видалися такі претензії необґрунтованими, оскільки псевдоніми Косачів були давно вже розкриті. С. Єфремов вважав, що вимога Олени Пчілки – це незрозуміла примха, яку не треба задовольняти. Аргументи були переконливими й товариство більшістю пристало на думку автора спогадів. Окремі розбіжності серед колективу видавництва виникли під час підготовки прозової частини антології «Вік». С. Єфремов наполіг, щоб там не друкували творів українських модерністів, зокрема О. Кобилянської. Товариші автора спогадів вважали, що не треба дратувати людей, а тому варто відвести модерністам місце в збірнику. Видавництво «Вік» за безпосередньої участі автора книги «Про дні минулі (спогади)» стало провідним в Україні й функціонувало до заборони більшовиками у 1919 році.
ISSN:2616-7948
2617-1244
DOI:10.31866/2616-7948.1(11).2023.279630