ЦИРК ЯК ПОЄДНАННЯ МАСОВОГО ТА ЕЛІТАРНОГО МИСТЕЦТВА В СИСТЕМІ СУЧАСНОЇ КУЛЬТУРИ

Мета статті – обґрунтування можливості розгляду цирку й циркового мистецтва як специфічного простору поєднання масової та елітарної культур. Методологія дослідження базується на системному підході, що уможливив застосування синергетичного принципу тлумачення складних і динамічних самоорганізованих с...

Celý popis

Uloženo v:

Podrobná bibliografie
Vydáno v:	Pitannâ kulʹturologìï číslo 34; s. 143 - 150
Hlavní autor:	Пожарська, Олена Юріївна
Médium:	Journal Article
Jazyk:	angličtina
Vydáno:	Kyiv National University of Culture and Arts 07.12.2018
Témata:	елітарна культура масова культура цирк циркове мистецтво
ISSN:	2410-1311, 2616-4264
On-line přístup:	Získat plný text
Tagy:	Přidat tag Žádné tagy, Buďte první, kdo vytvoří štítek k tomuto záznamu!

Popis
Shrnutí:	Мета статті – обґрунтування можливості розгляду цирку й циркового мистецтва як специфічного простору поєднання масової та елітарної культур. Методологія дослідження базується на системному підході, що уможливив застосування синергетичного принципу тлумачення складних і динамічних самоорганізованих систем, до яких відноситься і культурне життя сучасного суспільства. Звернено увагу, що аналізувати цирк за шкалою «елітарне-масове» є доволі складним завданням, оскільки циркове мистецтво не повною мірою пристосоване для оволодіння масовою свідомістю. Циркове мистецтво можна назвати менш масовим, але не елітарним. Основний критерій, який об’єднує всі «масові» види мистецтва, варто шукати в динамізмі, циклічності – багаторазовому повторенні одних і тих самих елементів, формул, з чого, насамперед, виникає підкреслена легкість сприйняття. Циркове мистецтво як багатоаспектне та соціально значуще явище культури, релевантне жанрово-видовому потенціалу масової культури і, разом з тим, задовольняє критерії елітарної культури. У цьому сенсі цирк характеризується соціокультурною подвійністю, тобто орієнтація цирку на масову свідомість, з одного боку, й елітарність ремесла артиста, – з іншого, є основою його динамічного, поступального розвитку. Цирковими жанрами, доступними для елітарної і масової рецепції, є клоунада, пантоміма, скетч, акробатика, ексцентрика, атракціон та ін. При цьому елітарність пов’язана зі специфікою циркових номерів, які ґрунтуються на механічних і технічних ефектах. Новизна дослідження полягає в цілісному осмисленні цирку як художнього феномена, якому притаманний синтез масовості та елітарності. Подальшого дослідження потребує окреслення можливих меж елітарного та масового на прикладі конкретних циркових вистав чи номерів. Зроблено висновок, що сучасній культурі властивий рівень розвитку, орієнтований на масового та елітарного споживача. Циркове мистецтво, з одного боку, як мистецтво «високої» культури має велике значення для споживача, здатного його сприймати. З іншого, циркове мистецтво пристосовується до масової людини. Причому на кожному етапі свого розвитку цирк пропонує варіант масовості, необхідний соціуму, оскільки цирк найбільше задовольняє потреби своєї аудиторії.
ISSN:	2410-1311 2616-4264
DOI:	10.31866/2410-1311.34.2018.154061