МАСА ТІЛА ВАГІТНИХ І СИРОВАТКОВІ РІВНІ ІНСУЛІНУ ТА ЛЕПТИНУ ЯК ПРЕДИКТОРИ АНТРОПОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ НОВОНАРОДЖЕНИХ

Актуальність. Вплив материнської надлишкової маси тіла пов’язані з макросомією дітей при народженні та розвитком ожиріння в майбутньому. Мета дослідження. Дослідити взаємозв’язок між материнськими масою тіла і сироватковими рівнями інсуліну та лептину з масою тіла та зростом новонароджених.  Матеріа...

Celý popis

Uloženo v:
Podrobná bibliografie
Vydáno v:Problems of Endocrine Pathology Ročník 81; číslo 2; s. 29 - 35
Hlavní autoři: Остафійчук, Світлана, Левицький, Ігор, Кінаш, Наталія, Дрогомирецька, Наталія, Перхулин, Оксана, Моцюк, Юлія
Médium: Journal Article
Jazyk:angličtina
ukrajinština
Vydáno: 15.06.2024
ISSN:2227-4782, 2518-1432
On-line přístup:Získat plný text
Tagy: Přidat tag
Žádné tagy, Buďte první, kdo vytvoří štítek k tomuto záznamu!
Popis
Shrnutí:Актуальність. Вплив материнської надлишкової маси тіла пов’язані з макросомією дітей при народженні та розвитком ожиріння в майбутньому. Мета дослідження. Дослідити взаємозв’язок між материнськими масою тіла і сироватковими рівнями інсуліну та лептину з масою тіла та зростом новонароджених.  Матеріали та методи. У дослідження залучено 209 вагітних з різним ІМТ до вагітності: 143 з нормальним, 18 з недостатнім, 23 з надлишковим та 25 з ожирінням. Обстеження жінок проводили в кожному триместрі вагітності (9-12, 22-24, 37-40 тижнів). Розраховували індекс маси тіла (ІМТ) (кг/м2), гестаційне збільшення маси тіла (ГЗМТ) (кг). Сироваткові концентрації інсуліну і лептину визначали методом імуноферментного аналізу. Результати статистично аналізували за допомогою Statistica 12.0 (StatSoft Inc., США) та пакету статистичного аналізу Microsoft Excel. Результати. При надлишковому ІМТ/ожирінні у жінок до вагітності збільшуються шанси народження дітей з макросомією відповідно в 6,3 рази (OR=6,34; 95%CІ: 1,76-22,92; р<0,01) та в 8,9 рази (8,88; 2,69-29,36; р<0,001), а при недостатньому ІМТ зростають шанси дітей із малою масою при народженні в 7,9 разів (7,89; 1,90-32,79; р<0,01) порівняно з нормальним ІМТ. Відсоток малої маси тіла дітей в 5,7 разів вищий при недостатньому ГЗМТ, а частота випадків макросомії в 4,7 разів вища при надлишковому ГЗМТ порівняно з рекомендованим (у обох випадках р<0,05). При зростанні в другому триместрі концентрації інсуліну понад 11,3 мкМО/мл, лептину матері понад 20,8 нг/мл, збільшуються шанси народження дитини з масою тіла ≥ 4000 г ((3,94; 2,63-5,92; р<0,001) і (3,51; 1,32-10,14; р<0,05) відповідно. Шанси маси тіла при народженні < 2500 г були вищі при концентрації лептину в сироватці крові в середині вагітності <18,2 нг/мл (3,73; 1,40-10,21; р<0,05). Висновки. Материнські концентрації інсуліну та лептину, асоційовані з масою тіла до вагітності та ГЗМТ, мають прямий взаємозв’язок із масою тіла дітей при народженні, без значущого зв’язку зі зростом.
ISSN:2227-4782
2518-1432
DOI:10.21856/j-PEP.2024.2.04