Криза як стимул соціокультурних і цивілізаційних трансформацій: регулярний катастрофізм узбережжя Перу
Saved in:
| Title: | Криза як стимул соціокультурних і цивілізаційних трансформацій: регулярний катастрофізм узбережжя Перу |
|---|---|
| Authors: | Денис Король |
| Source: | Наукові записки Наукма: Історія і теорія культури, Vol 8, Pp 65-80 (2025) |
| Publisher Information: | National University of Kyiv-Mohyla Academy, 2025. |
| Publication Year: | 2025 |
| Collection: | LCC:Ethnology. Social and cultural anthropology |
| Subject Terms: | криза, лихо, катастрофізм, культурна резильєнтність, ель-ніньйо, доколумбове перу, норте-чико, первинний урбанізм, архітектурний монументалізм, соціокультурні трансформації, цивілізаційні процеси, культурні проблеми, культурна праісторія, соціокультурний простір, міждисциплінарність, Ethnology. Social and cultural anthropology, GN301-674 |
| Description: | На прикладі доколумбового перуанського суспільства докерамічної епохи (3500/3300–1800 рр. до н. е.) розглянуто регулярний природний катастрофізм (Ель-Ніньйо), який демонструє проблематику кризових соціокультурних викликів, здолавши які суспільство здатне вийти на новий рівень. Якщо ж суспільство не готове до подібних викликів, воно прямує до колапсу, що можна побачити на матеріалах старожитностей Норте-Чико та урбаністичного центру Караль. Археологічний матеріал цієї спільноти свідчить про прояви масової згуртованості та щільних мережевих зв’язків, підкріплених потребою в масових церемоніях у монументальних забудовах урбаністичних центрів докерамічної епохи. Подібні спостереження слугують цікавим актуальним прикладом до сучасних світових проблем з відповіддю на новітні виклики та катастрофи. Побічно автор загострює увагу на самобутності андських цивілізацій та принциповій помилковості проводити прямі історико-культурні та археологічні типологічні паралелі між перуанськими суспільствами та відомими культурами й цивілізаціями Близького Сходу. |
| Document Type: | article |
| File Description: | electronic resource |
| Language: | English Ukrainian |
| ISSN: | 2617-8907 |
| Relation: | http://nrpcult.ukma.edu.ua/article/view/334987; https://doaj.org/toc/2617-8907 |
| DOI: | 10.18523/2617-8907.2025.8.65-80 |
| Access URL: | https://doaj.org/article/5d127915f3e84dde958f3b196ac5173f |
| Accession Number: | edsdoj.5d127915f3e84dde958f3b196ac5173f |
| Database: | Directory of Open Access Journals |
| Abstract: | На прикладі доколумбового перуанського суспільства докерамічної епохи (3500/3300–1800 рр. до н. е.) розглянуто регулярний природний катастрофізм (Ель-Ніньйо), який демонструє проблематику кризових соціокультурних викликів, здолавши які суспільство здатне вийти на новий рівень. Якщо ж суспільство не готове до подібних викликів, воно прямує до колапсу, що можна побачити на матеріалах старожитностей Норте-Чико та урбаністичного центру Караль. Археологічний матеріал цієї спільноти свідчить про прояви масової згуртованості та щільних мережевих зв’язків, підкріплених потребою в масових церемоніях у монументальних забудовах урбаністичних центрів докерамічної епохи. Подібні спостереження слугують цікавим актуальним прикладом до сучасних світових проблем з відповіддю на новітні виклики та катастрофи. Побічно автор загострює увагу на самобутності андських цивілізацій та принциповій помилковості проводити прямі історико-культурні та археологічні типологічні паралелі між перуанськими суспільствами та відомими культурами й цивілізаціями Близького Сходу. |
|---|---|
| ISSN: | 26178907 |
| DOI: | 10.18523/2617-8907.2025.8.65-80 |
Nájsť tento článok vo Web of Science