Криза як стимул соціокультурних і цивілізаційних трансформацій: регулярний катастрофізм узбережжя Перу

Saved in:
Bibliographic Details
Title: Криза як стимул соціокультурних і цивілізаційних трансформацій: регулярний катастрофізм узбережжя Перу
Authors: Денис Король
Source: Наукові записки Наукма: Історія і теорія культури, Vol 8, Pp 65-80 (2025)
Publisher Information: National University of Kyiv-Mohyla Academy, 2025.
Publication Year: 2025
Collection: LCC:Ethnology. Social and cultural anthropology
Subject Terms: криза, лихо, катастрофізм, культурна резильєнтність, ель-ніньйо, доколумбове перу, норте-чико, первинний урбанізм, архітектурний монументалізм, соціокультурні трансформації, цивілізаційні процеси, культурні проблеми, культурна праісторія, соціокультурний простір, міждисциплінарність, Ethnology. Social and cultural anthropology, GN301-674
Description: На прикладі доколумбового перуанського суспільства докерамічної епохи (3500/3300–1800 рр. до н. е.) розглянуто регулярний природний катастрофізм (Ель-Ніньйо), який демонструє проблематику кризових соціокультурних викликів, здолавши які суспільство здатне вийти на новий рівень. Якщо ж суспільство не готове до подібних викликів, воно прямує до колапсу, що можна побачити на матеріалах старожитностей Норте-Чико та урбаністичного центру Караль. Археологічний матеріал цієї спільноти свідчить про прояви масової згуртованості та щільних мережевих зв’язків, підкріплених потребою в масових церемоніях у монументальних забудовах урбаністичних центрів докерамічної епохи. Подібні спостереження слугують цікавим актуальним прикладом до сучасних світових проблем з відповіддю на новітні виклики та катастрофи. Побічно автор загострює увагу на самобутності андських цивілізацій та принциповій помилковості проводити прямі історико-культурні та археологічні типологічні паралелі між перуанськими суспільствами та відомими культурами й цивілізаціями Близького Сходу.
Document Type: article
File Description: electronic resource
Language: English
Ukrainian
ISSN: 2617-8907
Relation: http://nrpcult.ukma.edu.ua/article/view/334987; https://doaj.org/toc/2617-8907
DOI: 10.18523/2617-8907.2025.8.65-80
Access URL: https://doaj.org/article/5d127915f3e84dde958f3b196ac5173f
Accession Number: edsdoj.5d127915f3e84dde958f3b196ac5173f
Database: Directory of Open Access Journals
Description
Abstract:На прикладі доколумбового перуанського суспільства докерамічної епохи (3500/3300–1800 рр. до н. е.) розглянуто регулярний природний катастрофізм (Ель-Ніньйо), який демонструє проблематику кризових соціокультурних викликів, здолавши які суспільство здатне вийти на новий рівень. Якщо ж суспільство не готове до подібних викликів, воно прямує до колапсу, що можна побачити на матеріалах старожитностей Норте-Чико та урбаністичного центру Караль. Археологічний матеріал цієї спільноти свідчить про прояви масової згуртованості та щільних мережевих зв’язків, підкріплених потребою в масових церемоніях у монументальних забудовах урбаністичних центрів докерамічної епохи. Подібні спостереження слугують цікавим актуальним прикладом до сучасних світових проблем з відповіддю на новітні виклики та катастрофи. Побічно автор загострює увагу на самобутності андських цивілізацій та принциповій помилковості проводити прямі історико-культурні та археологічні типологічні паралелі між перуанськими суспільствами та відомими культурами й цивілізаціями Близького Сходу.
ISSN:26178907
DOI:10.18523/2617-8907.2025.8.65-80