A legal case as a tool for developing professional competencies in law students through the analysis of fraud as a ground for invalidating a transaction
Uložené v:
| Názov: | A legal case as a tool for developing professional competencies in law students through the analysis of fraud as a ground for invalidating a transaction |
|---|---|
| Zdroj: | Uzhhorod National University Herald. Series: Law; Vol. 2 No. 90 (2025): Uzhhorod National University Herald. Series: Law; 129-135 Научный вестник Ужгородского национального университета. Серия: Право; Том 2 № 90 (2025): Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право; 129-135 Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право; Том 2 № 90 (2025): Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право; 129-135 |
| Informácie o vydavateľovi: | Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет», 2025. |
| Rok vydania: | 2025 |
| Predmety: | interactive teaching methods, case study method, invalidity of legal acts, обман, метод аналізу ситуацій, визнання правочину недійсним, інтерактивні форми навчання, підстави оспорення правочину, grounds for contesting a transaction, fraud, кейс-стаді |
| Popis: | The modernization of the educational process necessitates a shift toward innovative models of teaching in higher education institutions. Legal education is no exception to this trend. The transition to a competency-based approach as the expected learning outcome – which includes not only acquiring a significant body of knowledge but also its practical application, and the development of analytical skills and sound decision-making - requires a fundamental restructuring of the educational process. This, in turn, demands a shift in the mindset of instructors as well as the teaching methods they employ. Among the currently popular interactive teaching methods, the case study method receives considerable attention. While the roots of this method are historically deep, modern usage draws primarily from two foundational schools: the Harvard School (American model, where the method was practically established in the early 1920s) and the Manchester School (representing the European model). Clearly, educators in Ukraine must determine which model to adopt as a foundation. However, the most effective option is not simple replication, but creative adaptation – taking into account both the national context and the specific nature of the legal discipline. The legal field, in particular, is characterized by a shift away from a strictly positivist understanding of law and by the increasingly active role of the Supreme Court of Ukraine in interpreting legal norms in the context of their application. Therefore, doctrineт – as a complementary source in the practical dimension – should play a similarly supportive role in legal education, especially in courses such as legal practice or the work of an attorney in civil proceedings. These courses should not be limited to studying the procedural status, functions, rights, obligations, and guarantees of attorneys but should, through the use of the case study method, emphasize the practical dimension: analyzing disputed legal situations, searching for doctrinal interpretations and the legal positions of the Supreme Court, interpreting the facts, and making well-grounded decisions. In line with this approach, current legal positions of the Supreme Court regarding fraud as grounds for contesting and declaring a transaction invalid have been analyzed. A set of conclusions is presented: 1) regarding the consistency of judicial practice; 2) the effectiveness of the case study method for training legal professionals; 3) the importance of using this method alongside – but not in place of – other teaching methods; 4) the necessity of further developing legal case materials based on real judicial decisions. Модернізація освітнього процесу зумовлює перехід до інноваційних моделей навчання у вищих навчальних закладів. Не в останню чергу назване стосується викладання правничих дисциплін. Перехід до системи компетентностей як результату і опанування студентами значного обсягу знань, і прикладного їх характеру, і отриманих у процесі навчання вмінь та навичок аналізувати ситуацію й ухвалювати виважене і вірне рішення потребує перебудови навчального процесу. А, отже, зміни форм і напрямків мислення самих викладачів, а також застосовуваних ними методів викладання. З-поміж інших популярних наразі інтерактивних форм викладання велика увага приділяється методу аналізу ситуацій «кейс-стаді». Попри те, що витоки методу мають давнє підґрунтя, сьогодні звертаються до доробку двох основних шкіл: Гарвардської (американської, де на початку 20-х років ХХ ст. метод було практично започатковано) та Манчестерської (яка уособлює європейську модель). Очевидно, що освітянам в Україні варто визначитися з базовою моделлю, але найкращим варіантом має бути не проста рецепція, але рецепція творча, яка передбачає як специфіку саме України, так і специфіку галузі знань. Специфіка правничої сфери, зокрема, визначається відходом від позитивістського розуміння права та активною роллю Верховного Суду в сфері тлумачення норм права в площині нормозастосування. Тому, враховуючи всі вимоги і виклики, роль доктрини як допоміжна в прикладному аспекті, має виконувати аналогічну роль при підготовці правників при вивченні таких курсів, як адвокатська діяльність взагалі, або діяльність адвоката в цивільному процесі – зокрема. Тобто, курс не обмежуватиметься вивченням процесуального статусу адвоката і його функцій (прав, обов’язків, гарантій тощо), але, завдяки застосуванню методу «кейс-стаді», отримає практичне спрямування: аналіз спірної ситуації, пошук доктринальних позицій і правових позицій Верховного Суду, тлумачення й ухвалення правильного рішення. В рамках заявленої логіки проаналізовано актуальні правові позиції Верховного Суду стосовно такої підстави оспорення і визнання недійсним правочину як обман. Зроблено комплексний висновок: 1) стосовно сталості судової практики; 2) ефективності застосування методу «кейс-стаді» для правників; 3) використання методу у сукупності з іншими, нарівні, а не заміняючи їх; 4) необхідності подальшої розробки кейсів на основі реальних судових рішень. |
| Druh dokumentu: | Article |
| Popis súboru: | application/pdf |
| Jazyk: | Ukrainian |
| ISSN: | 2307-3322 2664-6153 |
| Prístupová URL adresa: | http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/340805 |
| Rights: | CC BY NC ND |
| Prístupové číslo: | edsair.scientific.p..e01fc7761e076cca3e9c808bc66f48d3 |
| Databáza: | OpenAIRE |
Nájsť tento článok vo Web of Science | Abstrakt: | The modernization of the educational process necessitates a shift toward innovative models of teaching in higher education institutions. Legal education is no exception to this trend. The transition to a competency-based approach as the expected learning outcome – which includes not only acquiring a significant body of knowledge but also its practical application, and the development of analytical skills and sound decision-making - requires a fundamental restructuring of the educational process. This, in turn, demands a shift in the mindset of instructors as well as the teaching methods they employ. Among the currently popular interactive teaching methods, the case study method receives considerable attention. While the roots of this method are historically deep, modern usage draws primarily from two foundational schools: the Harvard School (American model, where the method was practically established in the early 1920s) and the Manchester School (representing the European model). Clearly, educators in Ukraine must determine which model to adopt as a foundation. However, the most effective option is not simple replication, but creative adaptation – taking into account both the national context and the specific nature of the legal discipline. The legal field, in particular, is characterized by a shift away from a strictly positivist understanding of law and by the increasingly active role of the Supreme Court of Ukraine in interpreting legal norms in the context of their application. Therefore, doctrineт – as a complementary source in the practical dimension – should play a similarly supportive role in legal education, especially in courses such as legal practice or the work of an attorney in civil proceedings. These courses should not be limited to studying the procedural status, functions, rights, obligations, and guarantees of attorneys but should, through the use of the case study method, emphasize the practical dimension: analyzing disputed legal situations, searching for doctrinal interpretations and the legal positions of the Supreme Court, interpreting the facts, and making well-grounded decisions. In line with this approach, current legal positions of the Supreme Court regarding fraud as grounds for contesting and declaring a transaction invalid have been analyzed. A set of conclusions is presented: 1) regarding the consistency of judicial practice; 2) the effectiveness of the case study method for training legal professionals; 3) the importance of using this method alongside – but not in place of – other teaching methods; 4) the necessity of further developing legal case materials based on real judicial decisions.<br />Модернізація освітнього процесу зумовлює перехід до інноваційних моделей навчання у вищих навчальних закладів. Не в останню чергу назване стосується викладання правничих дисциплін. Перехід до системи компетентностей як результату і опанування студентами значного обсягу знань, і прикладного їх характеру, і отриманих у процесі навчання вмінь та навичок аналізувати ситуацію й ухвалювати виважене і вірне рішення потребує перебудови навчального процесу. А, отже, зміни форм і напрямків мислення самих викладачів, а також застосовуваних ними методів викладання. З-поміж інших популярних наразі інтерактивних форм викладання велика увага приділяється методу аналізу ситуацій «кейс-стаді». Попри те, що витоки методу мають давнє підґрунтя, сьогодні звертаються до доробку двох основних шкіл: Гарвардської (американської, де на початку 20-х років ХХ ст. метод було практично започатковано) та Манчестерської (яка уособлює європейську модель). Очевидно, що освітянам в Україні варто визначитися з базовою моделлю, але найкращим варіантом має бути не проста рецепція, але рецепція творча, яка передбачає як специфіку саме України, так і специфіку галузі знань. Специфіка правничої сфери, зокрема, визначається відходом від позитивістського розуміння права та активною роллю Верховного Суду в сфері тлумачення норм права в площині нормозастосування. Тому, враховуючи всі вимоги і виклики, роль доктрини як допоміжна в прикладному аспекті, має виконувати аналогічну роль при підготовці правників при вивченні таких курсів, як адвокатська діяльність взагалі, або діяльність адвоката в цивільному процесі – зокрема. Тобто, курс не обмежуватиметься вивченням процесуального статусу адвоката і його функцій (прав, обов’язків, гарантій тощо), але, завдяки застосуванню методу «кейс-стаді», отримає практичне спрямування: аналіз спірної ситуації, пошук доктринальних позицій і правових позицій Верховного Суду, тлумачення й ухвалення правильного рішення. В рамках заявленої логіки проаналізовано актуальні правові позиції Верховного Суду стосовно такої підстави оспорення і визнання недійсним правочину як обман. Зроблено комплексний висновок: 1) стосовно сталості судової практики; 2) ефективності застосування методу «кейс-стаді» для правників; 3) використання методу у сукупності з іншими, нарівні, а не заміняючи їх; 4) необхідності подальшої розробки кейсів на основі реальних судових рішень. |
|---|---|
| ISSN: | 23073322 26646153 |