Middle-Out Music Analysis: Unreflected Methodological Problem
Uložené v:
| Názov: | Middle-Out Music Analysis: Unreflected Methodological Problem |
|---|---|
| Zdroj: | Scientific herald of Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine; No. 137 (2023); 8-17 Науковий вісник Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського; № 137 (2023); 8-17 |
| Informácie o vydavateľovi: | Petro Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine, 2023. |
| Rok vydania: | 2023 |
| Predmety: | ієрархічний рівень, розпізнавання музичних фрагментів, hierarchical level, когнітивна обробка, музичномовний дискурс, recognition of musical fragments, music-speech discourse, psychological foundations of perception, відсерединний музичний аналіз, cognitive processing, middle-out music analysis, cultural communication, психологічні засади перцепції, культурна комунікація |
| Popis: | The problem of bringing into wide scientific and educational and methodological use a still little-known, but in some cases extremely productive type of music analysis—Middle-Out Music Analysis (MOMA) has been updated. The relevance of the study is that, against the background of outdated methodological approaches often used in music analysis, a number of advantages of middle-level analysis oriented to cognitive and psychological methods have been revealed. The purpose of the study is shown the advantages of the integrated use of MOMA with other types of music analytics, especially with discourse analysis, perception analysis and communicative analysis. The productivity of the use of successive rise or fall in the consideration of the analytical procedures involved in the process of the levels of the structure of the work from the initial median is noted—in accordance with the set goal. The position-hypothesis of the first developers of MOMA about its optimal suitability for studying the communicative and discursive features of the analyzed works and the psychological foundations of the processes of perception and understanding of music has been established. The practical effectiveness of middle-level analysis has been tested on the example of completed analytical etudes of well-known and accessible musical works. The methodological basis of the article is the musical-psychological approaches proposed by doctors R. Parncutt and R. Pascall in the understanding of analytical, cognitive and speech activity in the perception of music, as well as the functional method and basic provisions of the systemic approach and stylistic analysis (when considering musical works) primarily of tonal music. The results and conclusions. The Ukrainian-language name of this type of music analysis, which in English is defined as Middle-Out Music Analysis (MOMA; according to the proposal of its main promoters R. Parncutt and R. Pascall), is proposed. An overview of the scientific basis used by the first developers of the theoretical foundations of Middle-Out Music Analysis is given. The advantages of using this type of musical analysis for the study of tonal and tactometric patterns of music are noted. The opinion of doctors R. Parncutt and R. Pascall about fixing in the analysis various types of repetitions of intonation, timbre, tonal-harmonic and metrorhythmic nature, which occupy an important place in the process of perception, comprehension and interpretation of the studied musical works, is supported. Актуалізовано проблему залучення до широкого наукового та навчально-методичного вжитку маловідомого, але у ряді випадків надзвичайно продуктивного виду аналізу музики — відсерединнорівневого музичного аналізу (ВРМА). На тлі нерідко застосовуваних у музичній аналітиці застарілих методологічних підходів виявлено ряд переваг зорієнтованого на когнітивні і психологічні методики відсерединнорівневого аналізу. Запропоновано українськомовну назву цього виду музичного аналізу, який в англійській мові дефініюють як Middle-Out Music Analysis (MOMA; згідно пропозиції його головних промоутерів Р. Парнкатта і Р. Паскалля). Наведено огляд наукового базису, використаного першими розробниками теоретичних засад відсерединнорівневого музичного аналізу. Відзначені переваги використання цього виду музичного аналізу для дослідження тональної і базованої на тактометричних закономірностях музики. Підтримано думку докторів Р. Парнкатта і Р. Паскалля про фіксування в ВРMA-аналізі різного типу повторів інтонаційної, звукотембрової, тонально-гармонічної та метроритмічної природи, що посідають важливе місце у процесі сприймання, осмислення та інтерпретування досліджуваних музичних творів. Показано переваги інтегрованого використання ВРМА з іншими видами музичної аналітики, особливо з дискурс-аналізом, аналізом процесу перцепції та комунікативним аналізом. Відзначено продуктивність використання такого роду аналітичних підходів, базованих на поступовому дослідженні мовленнєвих структур у напрямі їх масштабного та рівневого зростання чи спадання — відповідно до поставленої мети. Устійнено позицію-гіпотезу першорозробників ВРМА про його оптимальну придатність до вивчення комунікативнодискурсивних особливостей аналізованих творів та психологічних основ процесів сприймання і осмислення музики. Апробовано практичну ефективність відсерединнорівневого аналізу на прикладі здійснених за його методиками аналітичних етюдів відомих і доступних у сприйманні музичних творів. Зроблено висновок про доцільність ширшого залучення до музикознавчої аналітики підходів, що їх пропонує ВРМА, особливо при дослідженні тональної музики. |
| Druh dokumentu: | Article |
| Popis súboru: | application/pdf |
| Jazyk: | Ukrainian |
| ISSN: | 2522-4190 2522-4204 |
| Prístupová URL adresa: | http://naukvisnyknmau.com.ua/article/view/294650 |
| Prístupové číslo: | edsair.scientific.p..ac4838438d0d2dc3e2c943b4b8b79aa2 |
| Databáza: | OpenAIRE |
Nájsť tento článok vo Web of Science | Abstrakt: | The problem of bringing into wide scientific and educational and methodological use a still little-known, but in some cases extremely productive type of music analysis—Middle-Out Music Analysis (MOMA) has been updated. The relevance of the study is that, against the background of outdated methodological approaches often used in music analysis, a number of advantages of middle-level analysis oriented to cognitive and psychological methods have been revealed. The purpose of the study is shown the advantages of the integrated use of MOMA with other types of music analytics, especially with discourse analysis, perception analysis and communicative analysis. The productivity of the use of successive rise or fall in the consideration of the analytical procedures involved in the process of the levels of the structure of the work from the initial median is noted—in accordance with the set goal. The position-hypothesis of the first developers of MOMA about its optimal suitability for studying the communicative and discursive features of the analyzed works and the psychological foundations of the processes of perception and understanding of music has been established. The practical effectiveness of middle-level analysis has been tested on the example of completed analytical etudes of well-known and accessible musical works. The methodological basis of the article is the musical-psychological approaches proposed by doctors R. Parncutt and R. Pascall in the understanding of analytical, cognitive and speech activity in the perception of music, as well as the functional method and basic provisions of the systemic approach and stylistic analysis (when considering musical works) primarily of tonal music. The results and conclusions. The Ukrainian-language name of this type of music analysis, which in English is defined as Middle-Out Music Analysis (MOMA; according to the proposal of its main promoters R. Parncutt and R. Pascall), is proposed. An overview of the scientific basis used by the first developers of the theoretical foundations of Middle-Out Music Analysis is given. The advantages of using this type of musical analysis for the study of tonal and tactometric patterns of music are noted. The opinion of doctors R. Parncutt and R. Pascall about fixing in the analysis various types of repetitions of intonation, timbre, tonal-harmonic and metrorhythmic nature, which occupy an important place in the process of perception, comprehension and interpretation of the studied musical works, is supported.<br />Актуалізовано проблему залучення до широкого наукового та навчально-методичного вжитку маловідомого, але у ряді випадків надзвичайно продуктивного виду аналізу музики — відсерединнорівневого музичного аналізу (ВРМА). На тлі нерідко застосовуваних у музичній аналітиці застарілих методологічних підходів виявлено ряд переваг зорієнтованого на когнітивні і психологічні методики відсерединнорівневого аналізу. Запропоновано українськомовну назву цього виду музичного аналізу, який в англійській мові дефініюють як Middle-Out Music Analysis (MOMA; згідно пропозиції його головних промоутерів Р. Парнкатта і Р. Паскалля). Наведено огляд наукового базису, використаного першими розробниками теоретичних засад відсерединнорівневого музичного аналізу. Відзначені переваги використання цього виду музичного аналізу для дослідження тональної і базованої на тактометричних закономірностях музики. Підтримано думку докторів Р. Парнкатта і Р. Паскалля про фіксування в ВРMA-аналізі різного типу повторів інтонаційної, звукотембрової, тонально-гармонічної та метроритмічної природи, що посідають важливе місце у процесі сприймання, осмислення та інтерпретування досліджуваних музичних творів. Показано переваги інтегрованого використання ВРМА з іншими видами музичної аналітики, особливо з дискурс-аналізом, аналізом процесу перцепції та комунікативним аналізом. Відзначено продуктивність використання такого роду аналітичних підходів, базованих на поступовому дослідженні мовленнєвих структур у напрямі їх масштабного та рівневого зростання чи спадання — відповідно до поставленої мети. Устійнено позицію-гіпотезу першорозробників ВРМА про його оптимальну придатність до вивчення комунікативнодискурсивних особливостей аналізованих творів та психологічних основ процесів сприймання і осмислення музики. Апробовано практичну ефективність відсерединнорівневого аналізу на прикладі здійснених за його методиками аналітичних етюдів відомих і доступних у сприйманні музичних творів. Зроблено висновок про доцільність ширшого залучення до музикознавчої аналітики підходів, що їх пропонує ВРМА, особливо при дослідженні тональної музики. |
|---|---|
| ISSN: | 25224190 25224204 |