Determination of inflammatory mediator levels in cerebrospinal fluid during the formation of cerebral vasospasm and delayed cerebral ischemia after subarachnoid hemorrhage

Uloženo v:
Podrobná bibliografie
Název: Determination of inflammatory mediator levels in cerebrospinal fluid during the formation of cerebral vasospasm and delayed cerebral ischemia after subarachnoid hemorrhage
Zdroj: Ukrainian Neurosurgical Journal; Vol. 29 No. 4 (2023); 35-41
Ukrainian Neurosurgical Journal; Том 29 № 4 (2023); 35-41
Informace o vydavateli: Romodanov Neurosurgery Institute, 2023.
Rok vydání: 2023
Témata: IL-6, subarachnoid hemorrhage, церебральный вазоспазм, церебральний вазоспазм, відтермінована церебральна ішемія, ИЛ-6, ІЛ-17, субарахноїдальний крововилив, IL-17, ІЛ-10, ІЛ-6, ФНП-α, ФНО-α, cerebral vasospasm, TNF-α, IL-10, delayed cerebral ischemia, субарахноидальное кровоизлияние, ИЛ-17, отсроченная церебральная ишемия, ИЛ-10
Popis: Introduction. Delayed cerebral ischemia (DCI) and cerebral vasospasm (CV) lead to poor outcomes in patients after aneurysmal subarachnoid hemorrhage (aSAH). The pathophysiology of these complications is not fully understood, preventing the adoption of a single definition. Reliable diagnostic tests and effective evidence-based treatment are lacking. Objective: to determine the relationship between the concentration of interleukin-6 (IL-6), IL-10, IL-17, tumor necrosis factor-α (TNF-α) in cerebrospinal fluid and formation of delayed complications of subarachnoid hemorrhage. Materials and methods. The study involved 45 patients with aSAH who were treated in Kharkiv Regional Hospital (18 men and 27 women aged 32 to 73 years (mean age ‒ 45.9±8.5 years). The control group consisted of 20 healthy individuals (8 men and 12 women aged from 32 to 73 years (mean age - 59.2±10.6 years). The occurrence of DCI or CV was recorded. The level of IL-6, IL-10, IL-17 and TNF-α in the cerebrospinal fluid (CSF) was measured in all subjects of the study using enzyme-linked immunosorbent assay. Results. Levels of IL-6, TNF-α, IL-17, and IL-10 in the CSF of patients with aSAH were higher than in control subjects. In patients with CV, the values of IL-6, IL-17 and TNF-α in CSF exceeded those of patients without CV. The concentration of IL-6 and TNF-α was also increased in the cerebrospinal fluid of patients with DCI. Conclusions. The obtained results indicate that IL-6 and TNF-α in CSF may be early markers for predicting vasospasm and DCI on the 3rd day after subarachnoid hemorrhage before clinical onset. The content of IL-17 correlates with the formation of cerebral vasospasm, but there is no connection between its level in the CSF and DCI. The concentration of IL-10 in the CSF on the 3rd day after aSAH had no prognostic value either for CV or for DCI formation.
Введение. Отсроченная церебральная ишемия (ОЦИ) и церебральный вазоспазм (ЦВ) приводят к плохим результатам у пациентов после аневризматического субарахноидального кровоизлияния (аСАК). Патофизиология этих осложнений не полностью изучена, что препятствует принятию единого определения. Отсутствуют надежные диагностические тесты и эффективное лечение, основанное на доказательстве. Цель: определить связь между концентрацией интерлейкина-6 (ИЛ-6), ИЛ-10, ИЛ-17, фактора некроза опухоли α (ФНО-α) в спинномозговой жидкости и формированием отсроченных осложнений субарахноидального кровоизлияния. Материалы и методы. В исследование было вовлечено 45 пациентов с аСАК, которые проходили лечение в Харьковской областной больнице (18 мужчин и 27 женщин в возрасте от 32 до 73 лет (средний возраст – 45,9±8,5 года). Контрольная группа состояла из 20 здоровых лиц (8 мужчин и 12 женщин в возрасте от 32 до 73 лет (средний возраст - 59,2±10,6 года). Фиксировали возникновение ОЦИ или ЦВ. Уровень ИЛ-6, ИЛ-10, ИЛ-17 и ФНО-α в спинномозговой жидкости (СМЖ) измеряли у всех субъектов исследования с помощью иммуноферментного анализа. Результаты. Уровни ИЛ-6, ФНО-α, ИЛ-17 и ИЛ-10 в СМЖ пациентов с аСАК были выше, чем у лиц контрольной группы. У пациентов с ЦВ показатели ИЛ-6, ИЛ-17 и ФНО-α в СМЖ превышали таковые пациентов без ЦВ. Концентрация ИЛ-6 и ФНО-α также была повышена в ликворе пациентов и с ОЦИ. Выводы. Полученные результаты свидетельствуют о том, что ИЛ-6 и ФНО-α в СМЖ могут быть ранними маркерами для прогнозирования спазма сосудов и ОЦИ на 3-й день после субарахноидального кровоизлияния до клинического начала. Содержимое ИЛ-17 коррелирует с образованием ВС, но отсутствует связь между его уровнем в СМЖ и ОЦИ. Концентрация ИЛ-10 в СМЖ на 3-й день после аСАК не имела прогностического значения ни для ЦВ, ни для формирования ОЦИ.
Вступ. Відтермінована церебральна ішемія (ВЦІ) і церебральний вазоспазм (ЦВ) призводять до поганих результатів у пацієнтів після аневризматичного субарахноїдального крововиливу (аСАК). Патофізіологія цих ускладнень не повністю вивчена, що перешкоджає прийняттю єдиного визначення. Відсутні надійні діагностичні тести та ефективне лікування, що ґрунтується на доказовій базі. Мета: визначити зв’язок між концентрацією інтерлейкіну-6 (IЛ-6), ІЛ-10, ІЛ-17, фактора некрозу пухлини-α (ФНП-α) у спинномозковій рідині та формуванням відтермінованих ускладнень субарахноїдального крововиливу. Матеріали і методи. У дослідження було залучено 45 пацієнтів із аСАК, які проходили лікування в Харківській обласній лікарні (18 чоловіків і 27 жінок віком від 32 до 73 років (середній вік ‒ 45,9±8,5 року). Контрольну групу утворено із 20 здорових осіб (8 чоловіків і 12 жінок віком від 32 до 73 років (середній вік ‒ 59,2±10,6 року). Фіксували виникнення ВЦІ або ЦВ. Рівень ІЛ-6, ІЛ-10, ІЛ-17 і ФНП-α у спинномозковій рідині (СМР) вимірювали в усіх суб’єктів дослідження за допомогою імуноферментного аналізу. Результати. Рівні ІЛ-6, ФНП-α, ІЛ-17 та ІЛ-10 у СМР пацієнтів із аСАК були вищими, ніж в осіб контрольної групи. У пацієнтів із ЦВ показники ІЛ-6, ІЛ-17 і ФНП-α у СМР перевищували такі у пацієнтів без ЦВ. Концентрація ІЛ-6 і ФНП-α також була підвищена в лікворі пацієнтів із ВЦІ. Висновки. Отримані результати свідчать про те, що ІЛ-6 та ФНП-α у СМР можуть бути ранніми маркерами для прогнозування спазму судин і ВЦІ на 3-й день після субарахноїдального крововиливу до клінічного початку. Вміст ІЛ-17 корелює з утворенням ВС, але відсутній зв’язок між його рівнем у СМР та ВЦІ. Концентрація ІЛ-10 у СМР на 3-й день після аСАК не мала прогностичного значення ні для ЦВ, ні для формування ВЦІ.
Druh dokumentu: Article
Popis souboru: application/pdf
Jazyk: Ukrainian
ISSN: 2663-9084
2663-9092
Přístupová URL adresa: https://theunj.org/article/view/287723
Rights: CC BY
Přístupové číslo: edsair.scientific.p..3c9c8bc070c134dc565da9e5c0263f16
Databáze: OpenAIRE
Popis
Abstrakt:Introduction. Delayed cerebral ischemia (DCI) and cerebral vasospasm (CV) lead to poor outcomes in patients after aneurysmal subarachnoid hemorrhage (aSAH). The pathophysiology of these complications is not fully understood, preventing the adoption of a single definition. Reliable diagnostic tests and effective evidence-based treatment are lacking. Objective: to determine the relationship between the concentration of interleukin-6 (IL-6), IL-10, IL-17, tumor necrosis factor-α (TNF-α) in cerebrospinal fluid and formation of delayed complications of subarachnoid hemorrhage. Materials and methods. The study involved 45 patients with aSAH who were treated in Kharkiv Regional Hospital (18 men and 27 women aged 32 to 73 years (mean age ‒ 45.9±8.5 years). The control group consisted of 20 healthy individuals (8 men and 12 women aged from 32 to 73 years (mean age - 59.2±10.6 years). The occurrence of DCI or CV was recorded. The level of IL-6, IL-10, IL-17 and TNF-α in the cerebrospinal fluid (CSF) was measured in all subjects of the study using enzyme-linked immunosorbent assay. Results. Levels of IL-6, TNF-α, IL-17, and IL-10 in the CSF of patients with aSAH were higher than in control subjects. In patients with CV, the values of IL-6, IL-17 and TNF-α in CSF exceeded those of patients without CV. The concentration of IL-6 and TNF-α was also increased in the cerebrospinal fluid of patients with DCI. Conclusions. The obtained results indicate that IL-6 and TNF-α in CSF may be early markers for predicting vasospasm and DCI on the 3rd day after subarachnoid hemorrhage before clinical onset. The content of IL-17 correlates with the formation of cerebral vasospasm, but there is no connection between its level in the CSF and DCI. The concentration of IL-10 in the CSF on the 3rd day after aSAH had no prognostic value either for CV or for DCI formation.<br />Введение. Отсроченная церебральная ишемия (ОЦИ) и церебральный вазоспазм (ЦВ) приводят к плохим результатам у пациентов после аневризматического субарахноидального кровоизлияния (аСАК). Патофизиология этих осложнений не полностью изучена, что препятствует принятию единого определения. Отсутствуют надежные диагностические тесты и эффективное лечение, основанное на доказательстве. Цель: определить связь между концентрацией интерлейкина-6 (ИЛ-6), ИЛ-10, ИЛ-17, фактора некроза опухоли α (ФНО-α) в спинномозговой жидкости и формированием отсроченных осложнений субарахноидального кровоизлияния. Материалы и методы. В исследование было вовлечено 45 пациентов с аСАК, которые проходили лечение в Харьковской областной больнице (18 мужчин и 27 женщин в возрасте от 32 до 73 лет (средний возраст – 45,9±8,5 года). Контрольная группа состояла из 20 здоровых лиц (8 мужчин и 12 женщин в возрасте от 32 до 73 лет (средний возраст - 59,2±10,6 года). Фиксировали возникновение ОЦИ или ЦВ. Уровень ИЛ-6, ИЛ-10, ИЛ-17 и ФНО-α в спинномозговой жидкости (СМЖ) измеряли у всех субъектов исследования с помощью иммуноферментного анализа. Результаты. Уровни ИЛ-6, ФНО-α, ИЛ-17 и ИЛ-10 в СМЖ пациентов с аСАК были выше, чем у лиц контрольной группы. У пациентов с ЦВ показатели ИЛ-6, ИЛ-17 и ФНО-α в СМЖ превышали таковые пациентов без ЦВ. Концентрация ИЛ-6 и ФНО-α также была повышена в ликворе пациентов и с ОЦИ. Выводы. Полученные результаты свидетельствуют о том, что ИЛ-6 и ФНО-α в СМЖ могут быть ранними маркерами для прогнозирования спазма сосудов и ОЦИ на 3-й день после субарахноидального кровоизлияния до клинического начала. Содержимое ИЛ-17 коррелирует с образованием ВС, но отсутствует связь между его уровнем в СМЖ и ОЦИ. Концентрация ИЛ-10 в СМЖ на 3-й день после аСАК не имела прогностического значения ни для ЦВ, ни для формирования ОЦИ.<br />Вступ. Відтермінована церебральна ішемія (ВЦІ) і церебральний вазоспазм (ЦВ) призводять до поганих результатів у пацієнтів після аневризматичного субарахноїдального крововиливу (аСАК). Патофізіологія цих ускладнень не повністю вивчена, що перешкоджає прийняттю єдиного визначення. Відсутні надійні діагностичні тести та ефективне лікування, що ґрунтується на доказовій базі. Мета: визначити зв’язок між концентрацією інтерлейкіну-6 (IЛ-6), ІЛ-10, ІЛ-17, фактора некрозу пухлини-α (ФНП-α) у спинномозковій рідині та формуванням відтермінованих ускладнень субарахноїдального крововиливу. Матеріали і методи. У дослідження було залучено 45 пацієнтів із аСАК, які проходили лікування в Харківській обласній лікарні (18 чоловіків і 27 жінок віком від 32 до 73 років (середній вік ‒ 45,9±8,5 року). Контрольну групу утворено із 20 здорових осіб (8 чоловіків і 12 жінок віком від 32 до 73 років (середній вік ‒ 59,2±10,6 року). Фіксували виникнення ВЦІ або ЦВ. Рівень ІЛ-6, ІЛ-10, ІЛ-17 і ФНП-α у спинномозковій рідині (СМР) вимірювали в усіх суб’єктів дослідження за допомогою імуноферментного аналізу. Результати. Рівні ІЛ-6, ФНП-α, ІЛ-17 та ІЛ-10 у СМР пацієнтів із аСАК були вищими, ніж в осіб контрольної групи. У пацієнтів із ЦВ показники ІЛ-6, ІЛ-17 і ФНП-α у СМР перевищували такі у пацієнтів без ЦВ. Концентрація ІЛ-6 і ФНП-α також була підвищена в лікворі пацієнтів із ВЦІ. Висновки. Отримані результати свідчать про те, що ІЛ-6 та ФНП-α у СМР можуть бути ранніми маркерами для прогнозування спазму судин і ВЦІ на 3-й день після субарахноїдального крововиливу до клінічного початку. Вміст ІЛ-17 корелює з утворенням ВС, але відсутній зв’язок між його рівнем у СМР та ВЦІ. Концентрація ІЛ-10 у СМР на 3-й день після аСАК не мала прогностичного значення ні для ЦВ, ні для формування ВЦІ.
ISSN:26639084
26639092