Folklore of Chadetsky Highlanders from Bukovyna
Saved in:
| Title: | Folklore of Chadetsky Highlanders from Bukovyna |
|---|---|
| Source: | Problems of music ethnology; Vol. 16 (2021); 87-98 Проблеми етномузикології; Том 16 (2021); 87-98 |
| Publisher Information: | Petro Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine, 2021. |
| Publication Year: | 2021 |
| Subject Terms: | игры возле покойника, похоронные плачи, весільні пісні, «Spivanky», Карпати, ігри біля покійника, Beskydy, Chadetsky highlanders (gurals), народна культура переселенців, wedding songs, история Польши, Poles in Ukraine, Карпаты, поляки в Україні, games at the dead man's, тайдани, Буковина, «Taidans», Бескиди, історія Польщі, Бескиды, похоронні плачі, folk culture of immigrants, поляки в Украине, funeral laments, співанки, коляды, народная культура переселенцев, коляди, «спиванки», «тайданы», Carpathians, Bukovyna, carols, чадецькі горяни (гуралі), history of Poland, чадецкие горцы (гурали), свадебные песни |
| Description: | The article is the first part of a work conceived by the author, dedicated to the folk musical traditions of the ethnic group of Poles who migrated from the western Beskyds more than 200 years ago (namely, from the vicinity of the city of Chadca, located on the Kisuca River, northern Slovakia) to the Romanian part of the Carpathians, called Bukovyna. The name of this ethnic group in Poland is gorali czadecki = Chadian gurals. Their descendants still live in several settlements of the Carpathian Bukovyna: the villages of Plesha, Solonetul Nou and Poiana Mikuli, located in the basin of the Humora River in the Suceava region of Romania. The traditional culture of the Chadian highlanders, in particular their musical folklore, is still insufficiently studied by scientists. The material on which the ethnomusical part of the article is based was mainly collected by the author in the course of his own expeditionary research in these territories in the 2000s. A significant part of the article is a summary of the history of the origin and migrations of this group, as well as ethnographic information about it. After all, complex and varied historical events (mainly the so-called «Volosh colonization», which began in the XII century: the resettlement of the Romanian-speaking population to the Carpathian region from the Northern Balkans, historical Transylvania and Moldova), as well as natural landscape living conditions – cattle breeding in high-mountain pastures) identified some of the features of their traditional musical culture. The second section of the publication is a general overview of the main vocal genres of the Chadetsky gurals living in Bukovyna. A specific marker of the local singing repertoire is taidans (local name) – ritual (mostly wedding) or non-ritual (shepherd's) songs / choruses with verses 6 + 6 in a two-line stanza. Their texts are predominantly monostrophic, following in each performance in no particular order. The article examines the problematic aspects of the genre interpretation of these works: these are full-fledged songs or choruses, where words are more important. Memorial songs (of a religious nature) and lamentation over the departed still occupy an important place in traditional life. The memories of older respondents keep archaic games held at night near the dead. Christmas carols of various types, performed by different age groups of carol singers, are still an actively widespread genre: children, youth – the «young brotherhood» (with mummers), older men - the «old brotherhood». Also known is the children's ritual of sowing grain in houses on New Year's morning. Information about song genres is presented in the context of their functioning in everyday life and rituals Статья является первой частью задуманной автором работы, посвященной народно-музыкальным традициям этнической группы поляков, более 200 лет назад переселившихся из западных Бескидов (а именно – из окрестностей вокруг города Чадца (Čadca), расположенного на реке Кисуца (Kysucа), северная Словакия) в румынскую часть Карпат, называемую Буковиной. Название этой этнической группы в Польше – gorali czadecki = гурали чадецкие (в украинском переводе они названы чадецкими горянами или горцами). Их потомки по-прежнему живут в одной из местностей Карпатской Буковины: селах Плеша (Plesza), Новый Солонец (Solonetul Nou) и Пояна Микули (Pojana Mikuli), расположенных в бассейне реки Хумора в Сучавском уезде Румынии. Традиционная культура чадецких горцев и, в частности, их музыкальный фольклор до сих пор недостаточно исследованы учеными. Материал, на котором базируется этномузыкальная часть статьи, главным образом собран автором в ходе собственных экспедиционных поездок в эти местности в 2000-х годах. Весомую часть статьи составляет краткая историческая сводка об истории переселений этой группы и этнографическая информация о ней. Ведь сложные и разнообразные исторические события (главным образом так называемая «волошская колонизация», начатая в ХІІ веке: переселение в регион Карпат румыноязычного населения из Северных Балкан, исторических Трансильвании и Молдовы), а также природно-ландшафтные условия проживания и хозяйствования чадецких горян с доминированием скотоводства отгонного типа) обусловили некоторые особенности их традиционной музыкальной культуры. Второй раздел публикации представляет собой общий обзор основных вокальных жанров чадецких гуралов, обитающих на Буковине. Стилевым маркером локального певческого репертуара являются тайданы – обрядовые (преимущественно свадебные) либо необрядовые (пастушеские) песни / припевки со стихом 6+6 в двухстрочной строфе. Их тексты, преимущественно однострофные, нанизываются в каждом исполнении в произвольном порядке. В статье обсуждаются проблемные моменты жанровой трактовки этих произведений: являются ли они песнями или припевками. Важное место в традиционном быту до сих пор занимают похоронные песни (религиозного характера) и плачи-причитания над покойником. В воспоминаниях сохраняются архаические игры при покойнике. Активно бытующим жанром остаются рождественские коляды разных видов, исполняемые различными возрастными группами колядующих: детьми, «молодым братством» (с ряженьем), «старым братством». Также известен детский обряд ритуального сеяния зерна в домах новогодним утром. Сведения о песенных жанрах представлены в контексте их функционирования в быту и ритуалах. Стаття є першою частиною задуманої автором роботи, присвяченої народно-музичним традиціям етнічної групи поляків, які понад 200 років тому переселилися із західних Бескидів (а саме – з околиць навколо міста Чадці (Čadca), розташованого на річці Кисуца (Kysucа), північна Словаччина), до румунської частини Карпат (Буковини). Назва цієї групи в Польщі – górali czadecki = гуралі чадецькі. У перекладі їх названо чадецькими горянами / гуралами. Їхні нащадки досі мешкають в одній із місцевостей Карпатської Буковини: селах Плеша (Plesza), Новий Солонець (Solonetul Nou) та Пояна Мікулі (Pojana Mikuli), розташованих у басейні ріки Хумору в Сучавському повіті Румунії. Традиційна культура чадецьких горян, зокрема, їх музичний фольклор досі недостатньо досліджені вченими. Матеріал, на якому базується етномузична частина статті, головним чином зібраний автором у ході його власних експедиційних обстежень цієї місцевості у 2000-х роках. Вагому частину статті складає історична розвідка й етнографічна інформація. Адже складні й різноманітні історичні події (головно так звана «волоська колонізація», розпочата в ХІІ столітті: переселення в регіон Карпат румуномовного населення з Північних Балкан, історичних Трансільванії та Молдови), а також природно-ландшафтні умови проживання й господарювання чадецьких горян (високогірні райони з домінуванням скотарства відгінного типу) обумовили деякі особливості їх традиційної музичної культури. Другий розділ публікації містить загальний огляд основних вокальних жанрів чадецьких гуралів, що мешкають на Буковині. Стильовим маркером локального співаного репертуару є тайдани – обрядові (переважно весільні) та необрядові (пастуші) пісні/приспівки з віршем 6+6 у дворядковій строфі. Важливе місце посідають похоронні пісні та голосіння, різдвяні коляди. Відомості про пісенні жанри подаються автором у контексті їх функціонування в побуті та ритуалах. |
| Document Type: | Article |
| File Description: | application/pdf |
| Language: | Ukrainian |
| ISSN: | 2522-4212 |
| Access URL: | http://ethnomusicology.com.ua/article/view/249653 |
| Accession Number: | edsair.scientific.p..14e8b98f88ff25c038f77eeefa8bd88b |
| Database: | OpenAIRE |
Nájsť tento článok vo Web of Science | Abstract: | The article is the first part of a work conceived by the author, dedicated to the folk musical traditions of the ethnic group of Poles who migrated from the western Beskyds more than 200 years ago (namely, from the vicinity of the city of Chadca, located on the Kisuca River, northern Slovakia) to the Romanian part of the Carpathians, called Bukovyna. The name of this ethnic group in Poland is gorali czadecki = Chadian gurals. Their descendants still live in several settlements of the Carpathian Bukovyna: the villages of Plesha, Solonetul Nou and Poiana Mikuli, located in the basin of the Humora River in the Suceava region of Romania. The traditional culture of the Chadian highlanders, in particular their musical folklore, is still insufficiently studied by scientists. The material on which the ethnomusical part of the article is based was mainly collected by the author in the course of his own expeditionary research in these territories in the 2000s. A significant part of the article is a summary of the history of the origin and migrations of this group, as well as ethnographic information about it. After all, complex and varied historical events (mainly the so-called «Volosh colonization», which began in the XII century: the resettlement of the Romanian-speaking population to the Carpathian region from the Northern Balkans, historical Transylvania and Moldova), as well as natural landscape living conditions – cattle breeding in high-mountain pastures) identified some of the features of their traditional musical culture. The second section of the publication is a general overview of the main vocal genres of the Chadetsky gurals living in Bukovyna. A specific marker of the local singing repertoire is taidans (local name) – ritual (mostly wedding) or non-ritual (shepherd's) songs / choruses with verses 6 + 6 in a two-line stanza. Their texts are predominantly monostrophic, following in each performance in no particular order. The article examines the problematic aspects of the genre interpretation of these works: these are full-fledged songs or choruses, where words are more important. Memorial songs (of a religious nature) and lamentation over the departed still occupy an important place in traditional life. The memories of older respondents keep archaic games held at night near the dead. Christmas carols of various types, performed by different age groups of carol singers, are still an actively widespread genre: children, youth – the «young brotherhood» (with mummers), older men - the «old brotherhood». Also known is the children's ritual of sowing grain in houses on New Year's morning. Information about song genres is presented in the context of their functioning in everyday life and rituals<br />Статья является первой частью задуманной автором работы, посвященной народно-музыкальным традициям этнической группы поляков, более 200 лет назад переселившихся из западных Бескидов (а именно – из окрестностей вокруг города Чадца (Čadca), расположенного на реке Кисуца (Kysucа), северная Словакия) в румынскую часть Карпат, называемую Буковиной. Название этой этнической группы в Польше – gorali czadecki = гурали чадецкие (в украинском переводе они названы чадецкими горянами или горцами). Их потомки по-прежнему живут в одной из местностей Карпатской Буковины: селах Плеша (Plesza), Новый Солонец (Solonetul Nou) и Пояна Микули (Pojana Mikuli), расположенных в бассейне реки Хумора в Сучавском уезде Румынии. Традиционная культура чадецких горцев и, в частности, их музыкальный фольклор до сих пор недостаточно исследованы учеными. Материал, на котором базируется этномузыкальная часть статьи, главным образом собран автором в ходе собственных экспедиционных поездок в эти местности в 2000-х годах. Весомую часть статьи составляет краткая историческая сводка об истории переселений этой группы и этнографическая информация о ней. Ведь сложные и разнообразные исторические события (главным образом так называемая «волошская колонизация», начатая в ХІІ веке: переселение в регион Карпат румыноязычного населения из Северных Балкан, исторических Трансильвании и Молдовы), а также природно-ландшафтные условия проживания и хозяйствования чадецких горян с доминированием скотоводства отгонного типа) обусловили некоторые особенности их традиционной музыкальной культуры. Второй раздел публикации представляет собой общий обзор основных вокальных жанров чадецких гуралов, обитающих на Буковине. Стилевым маркером локального певческого репертуара являются тайданы – обрядовые (преимущественно свадебные) либо необрядовые (пастушеские) песни / припевки со стихом 6+6 в двухстрочной строфе. Их тексты, преимущественно однострофные, нанизываются в каждом исполнении в произвольном порядке. В статье обсуждаются проблемные моменты жанровой трактовки этих произведений: являются ли они песнями или припевками. Важное место в традиционном быту до сих пор занимают похоронные песни (религиозного характера) и плачи-причитания над покойником. В воспоминаниях сохраняются архаические игры при покойнике. Активно бытующим жанром остаются рождественские коляды разных видов, исполняемые различными возрастными группами колядующих: детьми, «молодым братством» (с ряженьем), «старым братством». Также известен детский обряд ритуального сеяния зерна в домах новогодним утром. Сведения о песенных жанрах представлены в контексте их функционирования в быту и ритуалах.<br />Стаття є першою частиною задуманої автором роботи, присвяченої народно-музичним традиціям етнічної групи поляків, які понад 200 років тому переселилися із західних Бескидів (а саме – з околиць навколо міста Чадці (Čadca), розташованого на річці Кисуца (Kysucа), північна Словаччина), до румунської частини Карпат (Буковини). Назва цієї групи в Польщі – górali czadecki = гуралі чадецькі. У перекладі їх названо чадецькими горянами / гуралами. Їхні нащадки досі мешкають в одній із місцевостей Карпатської Буковини: селах Плеша (Plesza), Новий Солонець (Solonetul Nou) та Пояна Мікулі (Pojana Mikuli), розташованих у басейні ріки Хумору в Сучавському повіті Румунії. Традиційна культура чадецьких горян, зокрема, їх музичний фольклор досі недостатньо досліджені вченими. Матеріал, на якому базується етномузична частина статті, головним чином зібраний автором у ході його власних експедиційних обстежень цієї місцевості у 2000-х роках. Вагому частину статті складає історична розвідка й етнографічна інформація. Адже складні й різноманітні історичні події (головно так звана «волоська колонізація», розпочата в ХІІ столітті: переселення в регіон Карпат румуномовного населення з Північних Балкан, історичних Трансільванії та Молдови), а також природно-ландшафтні умови проживання й господарювання чадецьких горян (високогірні райони з домінуванням скотарства відгінного типу) обумовили деякі особливості їх традиційної музичної культури. Другий розділ публікації містить загальний огляд основних вокальних жанрів чадецьких гуралів, що мешкають на Буковині. Стильовим маркером локального співаного репертуару є тайдани – обрядові (переважно весільні) та необрядові (пастуші) пісні/приспівки з віршем 6+6 у дворядковій строфі. Важливе місце посідають похоронні пісні та голосіння, різдвяні коляди. Відомості про пісенні жанри подаються автором у контексті їх функціонування в побуті та ритуалах. |
|---|---|
| ISSN: | 25224212 |