Digital University in the Post-Postmodern Era: to the Question of Forming a New Corporate Culture
Uloženo v:
| Název: | Digital University in the Post-Postmodern Era: to the Question of Forming a New Corporate Culture |
|---|---|
| Zdroj: | Issues in Cultural Studies; No. 42 (2023); 243-255 Питання культурології; № 42 (2023); 243-255 Вопросы культурологии; № 42 (2023); 243-255 |
| Informace o vydavateli: | Kyiv National University of Culture and Arts, 2023. |
| Rok vydání: | 2023 |
| Témata: | digital competences, холістичний підхід, корпоративна культура, цифрові компетенції, вища освіта, higher education, цифрова комунікація, digital university, digital communication, Digital Culture Studies, post-postmodern, пост-постмодерн, holistic approach, цифровий університет, corporate culture |
| Popis: | The aim of the article is to analyse the peculiarities of a digital corporate culture of the university, highlight its parameters and indicators, orienting on the cultural-educational and digital communicative needs of students, teachers and workers in the post-postmodern era. Results of the research. Digital university or University 4.0 is a trend of the first quarter of the 21st century and a high-tech infrastructure platform for deploying various educational initiatives, the successful functioning of which depends on the digital corporate culture, its parameters and indicators. Scientific novelty. For the first time in the framework of Digital Culture Studies as an innovative interdisciplinary field, the article examines the dichotomy of the market type of corporate culture popular in foreign and Ukrainian educational practice and the new “holistic” type proposed by the author based on a broader socio-cultural approach, the achievements of open science, the ideas of critical pedagogy and the phenomenological approach in educational practice. Conclusions. It is emphasised that higher education in the post-COVID period is characterized by accelerating digital transformation, and many Western university managers are actively forcing this process. It is argued that the vast majority of such initiatives face the same problems associated with the dominance of the instrumentalism philosophy and neoliberal discourse, when the value of education is increasingly interpreted through the prism of financial success and business-narratives, leading to the absolutisation of the market type of university corporate culture. The author proves the one-dimensionality and limitations of this type and proposes its restructuring on the basis of a holistic approach, which involves the synthesis of digital learning, culture of work and knowledge, digital reading, digital ontology and anthropology, radical openness, creative work, where the “new” corporate culture should be based on digital competencies as a “field of cooperation” between student and teacher. Мета статті — проаналізувати особливості цифрової корпоративної культури університету, окреслити її параметри та показники, орієнтуючись на культурно-освітні та цифрові комунікативні потреби студентів, викладачів і працівників в епоху пост- постмодерну. Результати дослідження. Цифровий університет або Університет 4.0. — тренд першої чверті ХХІ ст. і високотехнологічна інфраструктурна платформа для розгортання різних освітніх ініціатив, успішне функціонування якої залежить від цифрової корпоративної культури, її параметрів і показників. Наукова новизна. У статті вперше в межах Digital Culture Studies як інноваційного міждисциплінарного напряму розглянуто дихотомію популярного в зарубіжній та українській освітній практиці ринкового типу корпоративної культури та нового, запропонованого автором, «холістичного» типу на базі ширшого соціокультурного підходу, здобутків відкритої науки, ідей критичної педагогіки та феноменологічного підходу в освітній практиці. Висновки. Наголошено, що вища освіта постковідного періоду характеризується прискоренням цифрової трансформації, і чимало західних університетських менеджерів активно форсують цей процес. Стверджується, що переважна більшість подібних ініціатив наштовхується на однакові проблеми, пов’язані з домінуванням філософії інструменталізму та неоліберального дискурсу, коли цінність освіти все частіше тлумачиться крізь призму фінансового успіху та бізнес- наративів, що призводить до абсолютизації ринкового типу корпоративної культури університету. Доведено одновимірність й обмеженість такого типу та запропоновано його реструктуризацію на засадах холістичного підходу, що передбачає синтез цифрового навчання, культури праці та знань, цифрового читання, цифрової онтології та антропології, радикальної відкритості, творчої праці, де в основі «нової» корпоративної культури мають бути покладені цифрові компетенції як «поле співпраці» студента та викладача. |
| Druh dokumentu: | Article |
| Popis souboru: | application/pdf |
| Jazyk: | English |
| ISSN: | 2410-1311 2616-4264 |
| Přístupová URL adresa: | http://issues-culture-knukim.pp.ua/article/view/293792 |
| Rights: | CC BY |
| Přístupové číslo: | edsair.scientific.p..101dbdea5e7e8ae2ea292d9aa8ebe9b4 |
| Databáze: | OpenAIRE |
Nájsť tento článok vo Web of Science | Abstrakt: | The aim of the article is to analyse the peculiarities of a digital corporate culture of the university, highlight its parameters and indicators, orienting on the cultural-educational and digital communicative needs of students, teachers and workers in the post-postmodern era. Results of the research. Digital university or University 4.0 is a trend of the first quarter of the 21st century and a high-tech infrastructure platform for deploying various educational initiatives, the successful functioning of which depends on the digital corporate culture, its parameters and indicators. Scientific novelty. For the first time in the framework of Digital Culture Studies as an innovative interdisciplinary field, the article examines the dichotomy of the market type of corporate culture popular in foreign and Ukrainian educational practice and the new “holistic” type proposed by the author based on a broader socio-cultural approach, the achievements of open science, the ideas of critical pedagogy and the phenomenological approach in educational practice. Conclusions. It is emphasised that higher education in the post-COVID period is characterized by accelerating digital transformation, and many Western university managers are actively forcing this process. It is argued that the vast majority of such initiatives face the same problems associated with the dominance of the instrumentalism philosophy and neoliberal discourse, when the value of education is increasingly interpreted through the prism of financial success and business-narratives, leading to the absolutisation of the market type of university corporate culture. The author proves the one-dimensionality and limitations of this type and proposes its restructuring on the basis of a holistic approach, which involves the synthesis of digital learning, culture of work and knowledge, digital reading, digital ontology and anthropology, radical openness, creative work, where the “new” corporate culture should be based on digital competencies as a “field of cooperation” between student and teacher.<br />Мета статті — проаналізувати особливості цифрової корпоративної культури університету, окреслити її параметри та показники, орієнтуючись на культурно-освітні та цифрові комунікативні потреби студентів, викладачів і працівників в епоху пост- постмодерну. Результати дослідження. Цифровий університет або Університет 4.0. — тренд першої чверті ХХІ ст. і високотехнологічна інфраструктурна платформа для розгортання різних освітніх ініціатив, успішне функціонування якої залежить від цифрової корпоративної культури, її параметрів і показників. Наукова новизна. У статті вперше в межах Digital Culture Studies як інноваційного міждисциплінарного напряму розглянуто дихотомію популярного в зарубіжній та українській освітній практиці ринкового типу корпоративної культури та нового, запропонованого автором, «холістичного» типу на базі ширшого соціокультурного підходу, здобутків відкритої науки, ідей критичної педагогіки та феноменологічного підходу в освітній практиці. Висновки. Наголошено, що вища освіта постковідного періоду характеризується прискоренням цифрової трансформації, і чимало західних університетських менеджерів активно форсують цей процес. Стверджується, що переважна більшість подібних ініціатив наштовхується на однакові проблеми, пов’язані з домінуванням філософії інструменталізму та неоліберального дискурсу, коли цінність освіти все частіше тлумачиться крізь призму фінансового успіху та бізнес- наративів, що призводить до абсолютизації ринкового типу корпоративної культури університету. Доведено одновимірність й обмеженість такого типу та запропоновано його реструктуризацію на засадах холістичного підходу, що передбачає синтез цифрового навчання, культури праці та знань, цифрового читання, цифрової онтології та антропології, радикальної відкритості, творчої праці, де в основі «нової» корпоративної культури мають бути покладені цифрові компетенції як «поле співпраці» студента та викладача. |
|---|---|
| ISSN: | 24101311 26164264 |