Students’ mental health during the Covid-19 pandemic lockdown
Uloženo v:
| Název: | Students’ mental health during the Covid-19 pandemic lockdown |
|---|---|
| Autoři: | Kruszyńska, Ewa, Muracki, Jarosław, Siwek, Matylda, Kurtoğlu, Ahmet, Zadarko-Domaradzka, Maria, Zadarko, Emilian, Setiawan, Edi, Wallusch, Jacek |
| Zdroj: | Physical Education of Students; Vol. 29 No. 5 (2025); 340-352 |
| Informace o vydavateli: | IP Iermakov S.S., 2025. |
| Rok vydání: | 2025 |
| Témata: | optimism and pessimism, локдаун, пандемія COVID-19, COVID-19 pandemic, оптимізм і песимізм, благополуччя, lockdown, well-being, healthy lifestyle, mental state, students' mental health, психічний стан, здоровий спосіб життя, психічне здоров'я студентів |
| Popis: | Передумови та мета дослідження. Пандемічний локдаун, спричинений Covid-19, мав широкомасштабні наслідки та порушив багато аспектів повсякденного життя студентів. Однією з найбільш постраждалих сфер було психічне здоров'я, оскільки студенти втратили можливість навчатися в безпосередньому контакті та зіткнулися з новими стресовими факторами, пов'язаними з їхнім життям, здоров'ям та фінансовим становищем. Метою цього дослідження є розробка моделі, яка прогнозує рівень психічного благополуччя студентів під час пандемічних періодів, та розробка практичних втручань для підтримки психічного здоров'я в кризових ситуаціях. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 1424 студенти з чотирьох польських університетів. Вони заповнили оригінальну анкету, що складалася з 17 запитань про основні демографічні дані (вік, стать, кар'єра, місце проживання), щоденний час, витрачений на фізичну активність, доступ до рекреаційних закладів, самооцінку здоров'я, фінансове становище, щоденний час, проведений сидячи або лежачи, фізичне благополуччя та психічне благополуччя. Дослідження проводилося у два етапи. Спочатку була застосована логістична модель порядкового вибору. Психічний стан був регресійно представлений відносно фізичного, фінансового стану та стану здоров'я, з урахуванням статі та місця проживання. Було проведено аналіз ймовірнісних реакцій. Потім порівняли фактичні та прогнозовані класи психічного стану, а також вилучили невірно визначені результати. Різниці між підвибірками, що містили занижені та завищені психічні стани, проаналізували за допомогою χ²-тесту Пірсона. Значення p були отримані за допомогою моделювання Монте-Карло з 10 000 повторень. Результати. Регресійна модель виявила позитивний, високостатистично значущий зв'язок між психічним станом та фізичним, фінансовим станом та станом здоров'я. Модель недооцінила фактичний психічний стан для 368 респондентів та завищила його для 441. Невірно визначені респонденти потрапили до підвибірок «оптиміст» та «песиміст», для яких було перевірено відмінності між пропорціями. Не було виявлено суттєвих відмінностей для міських та сільських жителів (p = 0,905). У підвибірці «оптиміст» було значно більше жінок (p = 0,99). Нульові гіпотези про відсутність відмінностей між класами для фізичного стану та стану здоров'я були рішуче відхилені на рівні значущості 1%. Нульову гіпотезу для фінансового стану було відхилено на рівні значущості 10%. Висновки. Жінки демонстрували вищий рівень оптимізму, ніж чоловіки, що свідчить про гендерні відмінності в емоційній стійкості. Місце проживання (міське чи сільське) не мало суттєвого впливу на психічне благополуччя. Багато студентів продемонстрували психологічну стійкість під час карантину, особливо ті, хто мав соціальну підтримку або ефективні стратегії подолання труднощів. Послуги психологічного консультування є важливими для зміцнення механізмів подолання труднощів та підтримки студентів у майбутніх пандеміях. Background and Study Aim. The Covid-19 pandemic lockdown had wide-ranging consequences and disrupted many aspects of students’ daily lives. One of the most affected areas was mental health, as students lost the opportunity to study in direct contact and faced new stressors related to their living, health, and financial conditions. The aim of this study is to develop a model that predicts students' mental well-being levels during pandemic periods and to design practical interventions to support mental health in crisis situations. Material and Methods. A total of 1424 students from four Polish universities participated in the study. They filled out an original questionnaire consisting of 17 questions about basic demographic data (age, gender, career, place of living), daily time spent on physical activity, access to recreational facilities, health self-assessment, financial situation, daily time spent sitting or lying down, physical well-being, and mental well-being. The research was conducted in two stages. First, an ordinal-choice logit model was applied. The mental state was regressed against physical, financial, and health states, while controlling for gender and place of residence. Probability response analysis was carried out. Then, the actual and predicted mental state classes were compared, and the misspecified results were extracted. The differences between subsamples containing underestimated and overestimated mental states were analysed by applying Pearson’s χ² test. The p-values were obtained through Monte Carlo simulations with 10,000 replications. Results. The regression model revealed a positive, highly statistically significant relationship between mental state and physical, financial, and health states. The model underestimated the actual mental state for 368 respondents and overestimated it for 441. The misspecified respondents entered the “optimist” and “pessimist” subsamples, for which differences between proportions were tested. No significant differences were found for urban versus rural inhabitants (p = 0.905). There were significantly more women in the “optimist” subsample (p = 0.99). The null hypotheses of no differences between classes for physical state and health state were decisively rejected at a 1% significance level. The null for financial state was rejected at a 10% significance level. Conclusions. Women showed higher levels of optimism than men, indicating gender differences in emotional resilience. Place of residence (urban vs. rural) had no significant effect on mental well-being. Many students demonstrated psychological resilience during lockdown, especially those with social support or effective coping strategies. Psychological counselling services are essential to strengthen coping mechanisms and support students in future pandemics. |
| Druh dokumentu: | Article |
| Popis souboru: | application/pdf |
| Jazyk: | English |
| DOI: | 10.15561/20755279.2025.0502 |
| Přístupová URL adresa: | https://sportedu.org.ua/index.php/PES/article/view/2319 |
| Rights: | CC BY |
| Přístupové číslo: | edsair.f5a574b09751..c63dd54d1748c7e604903035a2d13938 |
| Databáze: | OpenAIRE |
Nájsť tento článok vo Web of Science Buďte první, kdo okomentuje tento záznam!