Zobraziť v EDS

Сучасний стан захисних примагістральних лісосмуг за участі Juglans regia L. в умовах Північного Степу України

Uložené v:
Podrobná bibliografia
Názov: Сучасний стан захисних примагістральних лісосмуг за участі Juglans regia L. в умовах Північного Степу України
Zdroj: Науковий вісник НЛТУ України, Vol 35, Iss 2 (2025)
Informácie o vydavateľovi: Ukrainian National Forestry University, 2025.
Rok vydania: 2025
Predmety: фітосанітарний стан, стійкість лісових насаджень, лісівничо-таксаційні показники, горіх грецький, Forestry, SD1-669.5, захисні насадження автомобільних доріг, конструкція лісосмуг
Popis: Проаналізовано стан і структуру захисних лінійних насаджень вздовж автомагістралі Дніпро – Запоріжжя, у складі яких росте горіх грецький. Виділено вісім пробних площ загальною протяжністю 3000 м. Визначено видовий склад насаджень, конструкцію, санітарний стан, середній діаметр та захисну висоту. Встановлено, що більшість лісосмуг формує тільки один ряд рослин, в межах якого часто трапляється випадіння дерев, що призводить до збільшення відстані між деревами (8-10 м і більше). На всіх пробних площах спостережено масове природне відновлення таких порід, як ясен пенсільванський та в'яз приземкуватий. Виявлено поновлення горіха грецького, яке представлено одиничними екземплярами різного віку, стан молодих рослин добрий. Проаналізовано санітарний стан деревостанів, унаслідок чого встановлено, що на всіх ділянках Іс змінюється в межах від 1,7 до 2,3 (тобто всі лісосмуги з переважанням у їх складі горіха грецького належать до категорії "ослаблені"). Найкращий стан виявлено у таких видів, як клен гостролистий та липа дрібнолиста, найгірший – у катальпи бігнонієподібної, вишні пташиної, в'яза приземкуватого. За результатами аналізу фітосанітарного стану рослин горіха грецького з'ясовано, що у багатьох екземплярів трапляється всихання скелетних гілок і однорічних пагонів, а 4,2 % дерев мають механічні пошкодження. Під час дослідження виявлено переважання ажурної конструкції в лісосмугах, що призводить до розростання крон дерев, особливо у представників Juglans regia L. З'ясовано, що в розріджених насадженнях (відстань між рослинами становить 8–9 м і більше) відбувається зменшення захисної висоти лісосмуги і покращення життєвого стану дерев, зокрема горіха грецького. На підставі отриманих даних можна рекомендувати горіх грецький для використання в захисних лісосмугах вздовж автошляхів, але доцільно збільшити відстань між деревами в ряду мінімум до 6 м і висаджувати цю породу у ряди, найбільш віддалені від автополотна. Розроблено рекомендації для реконструкції захисних лісосмуг за рахунок уведення у примагістральні насадження стійких деревних і кущових рослин.
Druh dokumentu: Article
ISSN: 2519-2477
1994-7836
DOI: 10.36930/40350207
Prístupová URL adresa: https://doaj.org/article/bd3866acf78845e7a260634ba8dd94a7
Rights: CC BY
Prístupové číslo: edsair.doi.dedup.....2e26c537a5b88d0e68b54e9de849f40c
Databáza: OpenAIRE
Popis
Abstrakt:Проаналізовано стан і структуру захисних лінійних насаджень вздовж автомагістралі Дніпро – Запоріжжя, у складі яких росте горіх грецький. Виділено вісім пробних площ загальною протяжністю 3000 м. Визначено видовий склад насаджень, конструкцію, санітарний стан, середній діаметр та захисну висоту. Встановлено, що більшість лісосмуг формує тільки один ряд рослин, в межах якого часто трапляється випадіння дерев, що призводить до збільшення відстані між деревами (8-10 м і більше). На всіх пробних площах спостережено масове природне відновлення таких порід, як ясен пенсільванський та в'яз приземкуватий. Виявлено поновлення горіха грецького, яке представлено одиничними екземплярами різного віку, стан молодих рослин добрий. Проаналізовано санітарний стан деревостанів, унаслідок чого встановлено, що на всіх ділянках Іс змінюється в межах від 1,7 до 2,3 (тобто всі лісосмуги з переважанням у їх складі горіха грецького належать до категорії "ослаблені"). Найкращий стан виявлено у таких видів, як клен гостролистий та липа дрібнолиста, найгірший – у катальпи бігнонієподібної, вишні пташиної, в'яза приземкуватого. За результатами аналізу фітосанітарного стану рослин горіха грецького з'ясовано, що у багатьох екземплярів трапляється всихання скелетних гілок і однорічних пагонів, а 4,2 % дерев мають механічні пошкодження. Під час дослідження виявлено переважання ажурної конструкції в лісосмугах, що призводить до розростання крон дерев, особливо у представників Juglans regia L. З'ясовано, що в розріджених насадженнях (відстань між рослинами становить 8–9 м і більше) відбувається зменшення захисної висоти лісосмуги і покращення життєвого стану дерев, зокрема горіха грецького. На підставі отриманих даних можна рекомендувати горіх грецький для використання в захисних лісосмугах вздовж автошляхів, але доцільно збільшити відстань між деревами в ряду мінімум до 6 м і висаджувати цю породу у ряди, найбільш віддалені від автополотна. Розроблено рекомендації для реконструкції захисних лісосмуг за рахунок уведення у примагістральні насадження стійких деревних і кущових рослин.
ISSN:25192477
19947836
DOI:10.36930/40350207