Теоретичне осмислення поняття цифрової грамотності у дослідженнях українських та іноземних науковців

Saved in:
Bibliographic Details
Title: Теоретичне осмислення поняття цифрової грамотності у дослідженнях українських та іноземних науковців
Publisher Information: Zenodo, 2025.
Publication Year: 2025
Subject Terms: медіаосвіта, медіаграмотність, цифрова компетентність, цифрова грамотність, цифровізація, критичне мислення, цифрові технології, цифрове середовище, комп'ютерна грамотність, інформаційна грамотність, інформаційна компетентність
Description: Іти в ногу з новими тенденціями в освітніх технологіях стало важливим для здобувачів третього науково-освітнього рівня. У цьому контексті важливо дослідити та порівняти підходи до розуміння цього терміну, що допоможе визначити ключові аспекти цифрової грамотності та її роль у сучасному інформаційному суспільстві. Відсутність єдиного підходу ускладнює розробку освітніх програм та методик, спрямованих на формування цифрової грамотності у різних вікових і соціальних групах. Таким чином, виникає необхідність теоретичного осмислення поняття цифрової грамотності на основі аналізу досліджень як українських, так і іноземних науковців. Попри численні дослідження, поняття «цифрова грамотність» залишається багатоаспектним та неоднозначним. Це зумовлює потребу в поглибленому теоретичному аналізі підходів до визначення цього терміна, що представлено у працях як вітчизняних, так і іноземних дослідників. У статті ставиться за мету з'ясувати основні підходи до розуміння цифрової грамотності, виявити їхні спільні риси та відмінності, а також проаналізувати, яким чином ці підходи можуть бути інтегровані в освітній процес для забезпечення якісної підготовки молоді до життя у цифровому середовищі. Методологія дослідження ґрунтується на теоретичному аналізі та узагальненні наукових праць українських та іноземних дослідників, а також на порівнянні наявних визначень поняття цифрової грамотності. Такий підхід дозволив систематизувати ключові характеристики та виокремити головні напрями її трактування. Отримані результати засвідчують, що цифрова грамотність розглядається як здатність працювати з цифровими даними, критично аналізувати медіаповідомлення, ефективно використовувати цифрові ресурси та брати участь у соціальній комунікації. Зроблено висновок про необхідність розробки цілісних моделей цифрової грамотності, які можуть бути інтегровані в навчальні програми як у вигляді окремого предмета, так і через міждисциплінарний підхід. Подальші дослідження мають бути спрямовані на уточнення теоретичних засад поняття та визначення оптимальних шляхів його впровадження у систему освіти.
Document Type: Article
DOI: 10.5281/zenodo.16937819
Rights: CC BY
Accession Number: edsair.doi...........eef110ed5bc0c741dbc1942c8de3fde6
Database: OpenAIRE
Description
Abstract:Іти в ногу з новими тенденціями в освітніх технологіях стало важливим для здобувачів третього науково-освітнього рівня. У цьому контексті важливо дослідити та порівняти підходи до розуміння цього терміну, що допоможе визначити ключові аспекти цифрової грамотності та її роль у сучасному інформаційному суспільстві. Відсутність єдиного підходу ускладнює розробку освітніх програм та методик, спрямованих на формування цифрової грамотності у різних вікових і соціальних групах. Таким чином, виникає необхідність теоретичного осмислення поняття цифрової грамотності на основі аналізу досліджень як українських, так і іноземних науковців. Попри численні дослідження, поняття «цифрова грамотність» залишається багатоаспектним та неоднозначним. Це зумовлює потребу в поглибленому теоретичному аналізі підходів до визначення цього терміна, що представлено у працях як вітчизняних, так і іноземних дослідників. У статті ставиться за мету з'ясувати основні підходи до розуміння цифрової грамотності, виявити їхні спільні риси та відмінності, а також проаналізувати, яким чином ці підходи можуть бути інтегровані в освітній процес для забезпечення якісної підготовки молоді до життя у цифровому середовищі. Методологія дослідження ґрунтується на теоретичному аналізі та узагальненні наукових праць українських та іноземних дослідників, а також на порівнянні наявних визначень поняття цифрової грамотності. Такий підхід дозволив систематизувати ключові характеристики та виокремити головні напрями її трактування. Отримані результати засвідчують, що цифрова грамотність розглядається як здатність працювати з цифровими даними, критично аналізувати медіаповідомлення, ефективно використовувати цифрові ресурси та брати участь у соціальній комунікації. Зроблено висновок про необхідність розробки цілісних моделей цифрової грамотності, які можуть бути інтегровані в навчальні програми як у вигляді окремого предмета, так і через міждисциплінарний підхід. Подальші дослідження мають бути спрямовані на уточнення теоретичних засад поняття та визначення оптимальних шляхів його впровадження у систему освіти.
DOI:10.5281/zenodo.16937819