Zobraziť v EDS

Критерії ефективності програми формування здоров'язберігаючої компетентності майбутніх учителів фізичної культури у процесі фахової підготовки

Uložené v:
Podrobná bibliografia
Názov: Критерії ефективності програми формування здоров'язберігаючої компетентності майбутніх учителів фізичної культури у процесі фахової підготовки
Informácie o vydavateľovi: Zenodo, 2025.
Rok vydania: 2025
Predmety: здоров'язберігаюча компетентність, майбутні вчителі фізичної культури, фахова підготовка, професійні уміння та навички, самооцінка, програма формування компетентності, фізкультурно-оздоровча діяльність
Popis: Метою дослідження було визначення критеріїв ефективності програми формування здоров'язберігаючої компетентності майбутніх учителів фізичної культури у процесі фахової підготовки на основі аналізу самооцінки студентами власних професійних умінь і навичок. У дослідженні використано соціологічні методи: анкетування за допомогою авторських опитувальників «Самооцінка фахових умінь та навичок» і «Самооцінка професійної діяльності майбутнього вчителя фізичної культури (здоров'язберігаюча компетентність)», а також методи математичної статистики. Участь у дослідженні взяли студенти спеціальності «Середня освіта. Фізична культура» (n = 47) Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького. На основі попередніх досліджень виокремлено сім компонентів здоров'язберігаючої компетентності: аксіологічний, мотиваційний, інформаційно-когнітивний, психофізіологічний, фізкультурно-оздоровчий, культурологічний та комунікативний. Аналіз самооцінки професійної діяльності майбутніх учителів фізичної культури показав позитивну динаміку після впровадження програми. Зокрема, за показником «Мотивую та стимулюю учнів до здорового способу життя» кількість студентів з високими оцінками зросла з 28,6 % до 60,0 %, а за критерієм «Застосовую знання біологічних, медичних, педагогічних та психосоціальних аспектів» — з 20,0 % до 51,5 %. Значне підвищення відзначено й у практичних уміннях: застосування професійних навичок зросло з 31,4 % до 68,6 %, а детальна підготовка до занять фізичною культурою крізь призму здоров'язбереження учнів — з 14,3 % до 62,8 %. Результати дослідження також підтвердили покращення фахових знань і вмінь студентів: здатність мотивувати людей і рухатися до спільної мети зросла з 31,4 % до 62,9 %, застосування знань у практичних ситуаціях — з 51,4 % до 74,3 %, робота з різними віковими групами — з 25,7 % до 68,6 %, а здатність до постійного вдосконалення здоров'язберігаючої компетентності — з 22,9 % до 77,1 %. Таким чином, програма формування здоров'язберігаючої компетентності сприяє комплексному розвитку професійних умінь і навичок майбутніх учителів фізичної культури, підвищенню їх мотивації та впевненості у здатності інтегрувати знання різних наук у практичну діяльність, що підтверджує її ефективність у системі фахової підготовки.
Druh dokumentu: Article
DOI: 10.5281/zenodo.16931799
Rights: CC BY
Prístupové číslo: edsair.doi...........d127f9c6dffb944e8c932ab87ec55cb2
Databáza: OpenAIRE
Popis
Abstrakt:Метою дослідження було визначення критеріїв ефективності програми формування здоров'язберігаючої компетентності майбутніх учителів фізичної культури у процесі фахової підготовки на основі аналізу самооцінки студентами власних професійних умінь і навичок. У дослідженні використано соціологічні методи: анкетування за допомогою авторських опитувальників «Самооцінка фахових умінь та навичок» і «Самооцінка професійної діяльності майбутнього вчителя фізичної культури (здоров'язберігаюча компетентність)», а також методи математичної статистики. Участь у дослідженні взяли студенти спеціальності «Середня освіта. Фізична культура» (n = 47) Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького. На основі попередніх досліджень виокремлено сім компонентів здоров'язберігаючої компетентності: аксіологічний, мотиваційний, інформаційно-когнітивний, психофізіологічний, фізкультурно-оздоровчий, культурологічний та комунікативний. Аналіз самооцінки професійної діяльності майбутніх учителів фізичної культури показав позитивну динаміку після впровадження програми. Зокрема, за показником «Мотивую та стимулюю учнів до здорового способу життя» кількість студентів з високими оцінками зросла з 28,6 % до 60,0 %, а за критерієм «Застосовую знання біологічних, медичних, педагогічних та психосоціальних аспектів» — з 20,0 % до 51,5 %. Значне підвищення відзначено й у практичних уміннях: застосування професійних навичок зросло з 31,4 % до 68,6 %, а детальна підготовка до занять фізичною культурою крізь призму здоров'язбереження учнів — з 14,3 % до 62,8 %. Результати дослідження також підтвердили покращення фахових знань і вмінь студентів: здатність мотивувати людей і рухатися до спільної мети зросла з 31,4 % до 62,9 %, застосування знань у практичних ситуаціях — з 51,4 % до 74,3 %, робота з різними віковими групами — з 25,7 % до 68,6 %, а здатність до постійного вдосконалення здоров'язберігаючої компетентності — з 22,9 % до 77,1 %. Таким чином, програма формування здоров'язберігаючої компетентності сприяє комплексному розвитку професійних умінь і навичок майбутніх учителів фізичної культури, підвищенню їх мотивації та впевненості у здатності інтегрувати знання різних наук у практичну діяльність, що підтверджує її ефективність у системі фахової підготовки.
DOI:10.5281/zenodo.16931799