View in EDS

Фінансові та нефінансові показники циркулярної економіки в системі бухгалтерського обліку

Saved in:
Bibliographic Details
Title: Фінансові та нефінансові показники циркулярної економіки в системі бухгалтерського обліку
Publisher Information: Zenodo, 2025.
Publication Year: 2025
Subject Terms: циркулярна економіка, бухгалтерський облік, фінансові показники, нефінансові показники, інтегрована звітність, сталий розвиток, GRI, CSRD, ESRS, greenwashing
Description: стаття присвячена дослідженню інтеграції фінансових та нефінансових показників циркулярної економіки у систему бухгалтерського обліку та звітності зі сталого розвитку. У сучасних умовах переходу від лінійної моделі господарювання до циркулярної актуалізується потреба у розробці нових підходів до вимірювання результативності бізнесу, що враховують як економічні, так і екологічні та соціальні аспекти діяльності. На основі аналізу наукових джерел та практичних даних виявлено, що традиційний бухгалтерський облік, зосереджений переважно на фінансових метриках, не забезпечує повноти інформації для оцінки ефективності циркулярних практик. Показано, що фінансові показники, такі як економія витрат від скорочення відходів, додатковий дохід від реалізації вторинної сировини чи ROI циркулярних проєктів, дають змогу оцінити економічний ефект сталих ініціатив. Водночас нефінансові показники відображають якісні зміни у сфері ресурсоефективності та соціальної відповідальності. Методологічною основою дослідження стало поєднання аналізу наукової літератури, порівняння міжнародних стандартів звітності та узагальнення статистичних даних щодо України та ЄС. У статті наведено приклади використання ключових індикаторів циркулярності на макро- та мікрорівнях, здійснено порівняння рівня переробки відходів і викидів СО₂ в Україні та країнах Європейського Союзу, що виявило значний розрив у впровадженні циркулярних практик. Особливу увагу приділено проблемі невідповідності між деклараціями компаній у сфері сталого розвитку та фактичними результатами їх діяльності, що зумовлює ризики «greenwashing» і знижує цінність нефінансової звітності для стейкхолдерів. Обґрунтовано необхідність створення єдиної системи інтегрованого обліку, яка поєднує фінансові й нефінансові показники, а також модернізації інформаційних систем для автоматизації збору та аналізу даних. Запропонована систематизація показників може слугувати базою для формування корпоративних KPI та адаптації українських підприємств до нових вимог європейського регулювання у сфері сталого розвитку.
Document Type: Article
DOI: 10.5281/zenodo.17112162
Rights: CC BY
Accession Number: edsair.doi...........13bbb2bb9f227c947df1c72622af4c69
Database: OpenAIRE
Description
Abstract:стаття присвячена дослідженню інтеграції фінансових та нефінансових показників циркулярної економіки у систему бухгалтерського обліку та звітності зі сталого розвитку. У сучасних умовах переходу від лінійної моделі господарювання до циркулярної актуалізується потреба у розробці нових підходів до вимірювання результативності бізнесу, що враховують як економічні, так і екологічні та соціальні аспекти діяльності. На основі аналізу наукових джерел та практичних даних виявлено, що традиційний бухгалтерський облік, зосереджений переважно на фінансових метриках, не забезпечує повноти інформації для оцінки ефективності циркулярних практик. Показано, що фінансові показники, такі як економія витрат від скорочення відходів, додатковий дохід від реалізації вторинної сировини чи ROI циркулярних проєктів, дають змогу оцінити економічний ефект сталих ініціатив. Водночас нефінансові показники відображають якісні зміни у сфері ресурсоефективності та соціальної відповідальності. Методологічною основою дослідження стало поєднання аналізу наукової літератури, порівняння міжнародних стандартів звітності та узагальнення статистичних даних щодо України та ЄС. У статті наведено приклади використання ключових індикаторів циркулярності на макро- та мікрорівнях, здійснено порівняння рівня переробки відходів і викидів СО₂ в Україні та країнах Європейського Союзу, що виявило значний розрив у впровадженні циркулярних практик. Особливу увагу приділено проблемі невідповідності між деклараціями компаній у сфері сталого розвитку та фактичними результатами їх діяльності, що зумовлює ризики «greenwashing» і знижує цінність нефінансової звітності для стейкхолдерів. Обґрунтовано необхідність створення єдиної системи інтегрованого обліку, яка поєднує фінансові й нефінансові показники, а також модернізації інформаційних систем для автоматизації збору та аналізу даних. Запропонована систематизація показників може слугувати базою для формування корпоративних KPI та адаптації українських підприємств до нових вимог європейського регулювання у сфері сталого розвитку.
DOI:10.5281/zenodo.17112162