Motor skill development in schoolchildren with hearing impairments during physical education in general secondary schools
Uložené v:
| Názov: | Motor skill development in schoolchildren with hearing impairments during physical education in general secondary schools |
|---|---|
| Autori: | Nosko, Mykola, Troianovska, Маriia, Cieslicka, Miroslawa, Stancu, Maura |
| Zdroj: | Pedagogy of Physical Culture and Sports; Vol. 29 No. 5 (2025); 379-388 |
| Informácie o vydavateľovi: | IP Iermakov S.S., 2025. |
| Rok vydania: | 2025 |
| Predmety: | Ruffier test, тест Руф'є, physical education, respiratory endurance, фізичне виховання, дихальна витривалість, motor development, руховий розвиток, schoolchildren, hearing impairment, порушення слуху, школярі |
| Popis: | Background and Study Aim. Hearing impairment is a common childhood disorder that influences communication, learning and physical development. It is often associated with delays in motor skills and reduced functional capacity. Although physical education is widely applied in schools, its role in supporting children with hearing impairments remains a practical concern. The purpose of this study was to compare motor and functional indicators between schoolchildren with hearing impairments and their typically developing peers. Material and Methods. A comparative cross-sectional study was conducted with 36 schoolchildren with hearing impairments (7–8 years old) and 50 typically developing peers. Functional development was assessed using anthropometric measurements, spirometry, the Ruffier test, the Stange test, and the Genchi test. Statistical analysis included descriptive statistics, tests of normality (Shapiro–Wilk), Student’s t-test, and calculation of effect sizes (Cohen’s d). Results are presented as mean ± standard error (SE), with significance set at p < 0.05. Results. Children with hearing impairments demonstrated significantly lower lung vital capacity (1100–1250 ml vs. 1200–1300 ml in peers, p < 0.05) and a reduced vital index (approximately 41–43 ml/kg vs. 44 ml/kg, p > 0.05). The Ruffier test showed consistently higher scores (17–19 vs. 10–11, p < 0.01), reflecting poorer cardiovascular adaptation. The Stange test revealed markedly shorter breath-holding times (18–20 s vs. 34–40 s, p < 0.001), while the Genchi test confirmed limited hypoxic reserves (13–14 s vs. 16–18 s, p < 0.01). These patterns were consistent across both age groups and sexes. Conclusions. Schoolchildren with hearing impairments exhibit marked functional limitations compared to their typically developing peers. These results underline the need for differentiated approaches in physical education and provide a scientific basis for the development of adapted programs focused on improving cardiorespiratory endurance, motor coordination, and overall physical fitness in this group. Передумови та мета дослідження. Порушення слуху – поширений дитячий розлад, який впливає на комунікацію, навчання та фізичний розвиток. Воно часто пов'язане із затримкою розвитку моторних навичок та зниженням функціональних можливостей. Хоча фізичне виховання широко застосовується в школах, його роль у підтримці дітей з порушеннями слуху залишається практичною проблемою. Метою цього дослідження було порівняти рухові та функціональні показники школярів з порушеннями слуху та їхніх однолітків з типовим розвитком. Матеріали та методи. Було проведено порівняльне перехресне дослідження за участю 36 школярів з порушеннями слуху (7–8 років) та 50 однолітків з типовим розвитком. Функціональний розвиток оцінювали за допомогою антропометричних вимірювань, спірометрії, тесту Руф'є, тесту Штанге та тесту Генчі. Статистичний аналіз включав описову статистику, тести нормальності (Шапіро-Вілка), t-тест Стьюдента та розрахунок розмірів ефекту (d Коена). Результати представлені як середнє значення ± стандартна помилка (SE), зі значущістю, встановленою на рівні p < 0,05. Результати. Діти з порушеннями слуху демонстрували значно нижчу життєву ємність легень (1100–1250 мл проти 1200–1300 мл у однолітків, p < 0,05) та знижений життєвий індекс (приблизно 41–43 мл/кг проти 44 мл/кг, p > 0,05). Тест Руф'є показав стабільно вищі бали (17–19 проти 10–11, p < 0,01), що відображає гіршу серцево-судинну адаптацію. Тест Штанге виявив значно коротший час затримки дихання (18–20 с проти 34–40 с, p < 0,001), тоді як тест Генчі підтвердив обмежені гіпоксичні резерви (13–14 с проти 16–18 с, p < 0,01). Ці закономірності були однаковими в обох вікових групах та статях. Висновки. Школярі з порушеннями слуху демонструють виражені функціональні обмеження порівняно з їхніми однолітками, що розвиваються типово. Ці результати підкреслюють необхідність диференційованих підходів у фізичному вихованні та забезпечують наукову основу для розробки адаптованих програм, спрямованих на покращення кардіореспіраторної витривалості, рухової координації та загальної фізичної підготовки у цій групі. |
| Druh dokumentu: | Article |
| Popis súboru: | application/pdf |
| Jazyk: | English |
| DOI: | 10.15561/26649837.2025.0501 |
| Prístupová URL adresa: | https://sportpedagogy.org.ua/index.php/ppcs/article/view/3280 |
| Rights: | CC BY |
| Prístupové číslo: | edsair.8ec75d2550bb..db53f0b24fa90a3edbf3d196251af302 |
| Databáza: | OpenAIRE |
Nájsť tento článok vo Web of Science | Abstrakt: | Background and Study Aim. Hearing impairment is a common childhood disorder that influences communication, learning and physical development. It is often associated with delays in motor skills and reduced functional capacity. Although physical education is widely applied in schools, its role in supporting children with hearing impairments remains a practical concern. The purpose of this study was to compare motor and functional indicators between schoolchildren with hearing impairments and their typically developing peers. Material and Methods. A comparative cross-sectional study was conducted with 36 schoolchildren with hearing impairments (7–8 years old) and 50 typically developing peers. Functional development was assessed using anthropometric measurements, spirometry, the Ruffier test, the Stange test, and the Genchi test. Statistical analysis included descriptive statistics, tests of normality (Shapiro–Wilk), Student’s t-test, and calculation of effect sizes (Cohen’s d). Results are presented as mean ± standard error (SE), with significance set at p < 0.05. Results. Children with hearing impairments demonstrated significantly lower lung vital capacity (1100–1250 ml vs. 1200–1300 ml in peers, p < 0.05) and a reduced vital index (approximately 41–43 ml/kg vs. 44 ml/kg, p > 0.05). The Ruffier test showed consistently higher scores (17–19 vs. 10–11, p < 0.01), reflecting poorer cardiovascular adaptation. The Stange test revealed markedly shorter breath-holding times (18–20 s vs. 34–40 s, p < 0.001), while the Genchi test confirmed limited hypoxic reserves (13–14 s vs. 16–18 s, p < 0.01). These patterns were consistent across both age groups and sexes. Conclusions. Schoolchildren with hearing impairments exhibit marked functional limitations compared to their typically developing peers. These results underline the need for differentiated approaches in physical education and provide a scientific basis for the development of adapted programs focused on improving cardiorespiratory endurance, motor coordination, and overall physical fitness in this group.<br />Передумови та мета дослідження. Порушення слуху – поширений дитячий розлад, який впливає на комунікацію, навчання та фізичний розвиток. Воно часто пов'язане із затримкою розвитку моторних навичок та зниженням функціональних можливостей. Хоча фізичне виховання широко застосовується в школах, його роль у підтримці дітей з порушеннями слуху залишається практичною проблемою. Метою цього дослідження було порівняти рухові та функціональні показники школярів з порушеннями слуху та їхніх однолітків з типовим розвитком. Матеріали та методи. Було проведено порівняльне перехресне дослідження за участю 36 школярів з порушеннями слуху (7–8 років) та 50 однолітків з типовим розвитком. Функціональний розвиток оцінювали за допомогою антропометричних вимірювань, спірометрії, тесту Руф'є, тесту Штанге та тесту Генчі. Статистичний аналіз включав описову статистику, тести нормальності (Шапіро-Вілка), t-тест Стьюдента та розрахунок розмірів ефекту (d Коена). Результати представлені як середнє значення ± стандартна помилка (SE), зі значущістю, встановленою на рівні p < 0,05. Результати. Діти з порушеннями слуху демонстрували значно нижчу життєву ємність легень (1100–1250 мл проти 1200–1300 мл у однолітків, p < 0,05) та знижений життєвий індекс (приблизно 41–43 мл/кг проти 44 мл/кг, p > 0,05). Тест Руф'є показав стабільно вищі бали (17–19 проти 10–11, p < 0,01), що відображає гіршу серцево-судинну адаптацію. Тест Штанге виявив значно коротший час затримки дихання (18–20 с проти 34–40 с, p < 0,001), тоді як тест Генчі підтвердив обмежені гіпоксичні резерви (13–14 с проти 16–18 с, p < 0,01). Ці закономірності були однаковими в обох вікових групах та статях. Висновки. Школярі з порушеннями слуху демонструють виражені функціональні обмеження порівняно з їхніми однолітками, що розвиваються типово. Ці результати підкреслюють необхідність диференційованих підходів у фізичному вихованні та забезпечують наукову основу для розробки адаптованих програм, спрямованих на покращення кардіореспіраторної витривалості, рухової координації та загальної фізичної підготовки у цій групі. |
|---|---|
| DOI: | 10.15561/26649837.2025.0501 |